- Ти дурна чи справді не доходить? Я сказала, що такого тут немає! – я вже хотіла відкинути її руку, як почула, що за моїми дверима відкриваються двері праворуч від моєї квартири. Ну ось і з сусідами познайомлюсь. Чорт! От треба було цій курці кричати на весь під’їзд. Я не бачила чи хтось вийшов, адже двері відкривались на майданчик.

- Мене… - почала вона, але її перебив знайомий мені голос.

- Кріс, що ти тут робиш? – запитав він у неї суровим голосом, а вона нарешті відпустила мої двері.

- Любий… - вона розпливлася в посмішці та вже хотіла рушити до нього та чомусь зупинилась. За секунду я зрозуміла чому. Він взяв її вище ліктя та відтягнув від моїх дверей і став на її місце. Кирило, щоб його!

- Вибачте, будь ласка, за не порозуміння… - сказав він і затнувся – Ти що тепер живеш тут? –