Іноді ми помираємо тоді, коли не мали померти. Ти потрапляєш сюди, не розуміючи цього: швидко, безболісно та легко. Цей світ відчувається настільки спокійним і звичним, що ти не спроможний осягнути, чи це реальність.
І ти запитуєш себе: де я і що тут відбувається? Чому я опинився саме тут, саме в цей момент? Ти прагнеш знайти відповіді, але коли знаходиш — краще б ти цього не знав.
Спочатку ти розгублений, тривожний, прагнеш знайти вихід, та тобі це не вдасться. Лише коли настане ніч, ти зрозумієш, що все попереднє було не таким вже й жахливим. Існують речі, які дійсно лякають до глибини кісток.
Ти біжиш, ховаєшся... Але тобі не втекти від того, що чекає позаду. Неминучість — ось що це за світ.
Наодинці ти не вистоїш. Коли прийде ніч, воно тебе забере...