Це розповідь про моє життя реальне і без прикрас. Герої реально живуть серед нас. Я все життя прожив з нерозділеним коханням. Оля живе в моєму серці з моменту як я її побачив і буде жити далі. Я кожен день кожну мить думаю про неї. Я не можу з цим сам справитись, це не залежить від мене, я не можу керувати своїми снами. Я не хочу Олю забувати. Для мене це великий злочин і гріх. Це частина мого життя, моєї душі, мого розбитого серця .
Я все життя думав про Олю. В будь яких життєвих подіях моєї сім’ї вона подумки була присутня. В хвилини радості я в думках бажав того ж самого щоб ніщо не засмучувало життєві шляхи її долі. В хвилини смутку я говорив: ні в її житті таке не можливо. Вона завжди знайде вихід, згладить кути, вона створена для радості а не для смутку.