Кава з собою (оповідання)

Вона завжди бере каву на виніс.
Щоб можна було піти в будь-який момент. Не озиратись. Не залишатись.

Але що робити, коли аромат хвої зупиняє тебе сильніше, ніж слова?
І коли його погляд знову зчитує тебе так, як ніхто інший.

Коротке оповідання про голосну тишу, про погляд, який уже одного разу сказав усе, та про рішення які ми приймаємо.