4 543
Анотація до книги "Гра в демона"
Молода дівчина звертається до місцевого психотерапевта за допомогою. Під час сеансів лікарка розуміє, що пацієнтка може бути причетною до містичних подій, що сталися в місті декілька років тому. Дівчина розмовляє іншими голосами, бачить жахливі видіння під час гіпнозу. Та чи справді вона потребує допомоги? Чи порятунок прийдеться шукати самій лікарці та всім мешканцям міста в цілому?
44 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДекілька років тому, я вперше прочитала цю книгу, яка виявилась не лише першою прочитаною книгою на Букнеті, а й найкращою книгою у своєму жанрі)
Тепер я знову вирішила її прочитати. І знову, наче вперше, пережила всі ці емоції.
Приголомшлива книга!
Екранізація, я впевнена, також була б неймовірною!
шедевр
Цікава книга))) Але як би Олена переїхала в іншу країну, її теж би там знайшли і вбили чи це в одному місці поширено(скажу так)? Ну вона могла б не встигнути,наприклад, але встигла.Щоб тоді було?
Дуже цікаво! Автор молодець! Вперше читаю таку незвичну історію. Я не жалію, що потратила на прочитання цього шедевру свій час! Автору печеньок і чаю. Успіхів!
Ха ха!!! Т9 рулить
Мабуть це одне з найстрашніших оповідань, які мені доводилося читати на цьому порталі. Атмосфера моторошної загодковості, що легким вітерцем торкається на початку, перетворюється у смертоносний смерч, що важко відірватися від читання. Щоправда, під кінець враження дещо притуплює надмірна кількість кривавих деталей. Це, звісно, суб'єктивна думка, але було би страшніше, якби завіса таємничості зберігалася і найбільш моторошні сцени читач уявляв собі сам. Особисто мене більше лякають не ріки крові, а сама невідомість, коли здригаєшся від тіні, не знаючи, яка почвара її відкидає.
Але попри це, твір лишив дуже сильне враження.
Дякую! Рада, що прочитали))))
це прекрасно я не маю слів хоч і мені всього 13 та це на мою психіку давайте подякуємо автору
Дякую, перечитаю при нагоді. Друга частина у процесі, підписуйтеся на мене, тоді вам буде приходить сповіщення про оновлення.
Це неймовірно! Сподівалася, що лікарка виживе, але... шкода...
Але мені дуже сподобалось. Дякую)
Вам дякую за чудові слова, неймовірно надихають!
Видно, що Автор старався і мені сподобалося, хоч багато чого "намішано" (історія більше для підлітків - якщо це цільова аудиторія - то все ок, а якщо для молоді старших 20-ти років - то треба допрацювати: описи, більше гостроти, правопис - то якщо виправляти, то ціла книга,як на мене ;-) ) і роз"яснити деякі моменти, помилки в останніх 6 реченнях 12 сторінки (незначні і їх дві - слово "тварюки" не дописали і в останньому речені" спіткнувся (-лася) об ..."). Щоб сказати/написати, що багацько помилок - ні (я не редактор чи коректор - просто прискіпливий читач), але все дуже просто і передбачувано (не те що б треба там купу епітетів чи метафор і т.п., щоб текст ніхто не зрозумів, а скоріше "ускладнити" речення порівнянням, деталями і т.п.) Перечитала коментір - ох,і засранка я ;-) Дякую, Автор, за цю історію - приємна (хоч є і вбивства) та цікава, проста для сприйняття, є потенціал, якщо попрацювати ще (так наче Автору, крім цього, нема чого робити - ага). Ви - молодець!!!! Пишіть, розвивайтеся в цьому напрямку - я Вас читатиму ;-)
Дякую за коментар. Якось не було мети цільової аудиторії, треба подумати.
У відгуку є спойлери.
Дійсно, асоціацій з "Supernatural" уникнути абсолютно неможливо. Але: я правильно розумію, психолог згадує історію зі свого дитинства - років мінімум 20 тому, у 80-ті? Цікаво, звідки її одноліток міг знати слово "ругару" і як справи були в підрадянській україні з церковними школами. Християнський священик говорить про персонажів північноамериканської міфології як про канон своєї релігії - це теж додає до враження "вінегрету", характерного для масового мистецтва цього жанру. Не можу сказати, що мені це подобається. Трохи смішно.
Загалом мені здалося, що текст вправно, навіть майстерно скроєний з різноманітних жанрових штампів: одержимість (у цьому випадку псевдо), "жертва"-монстр, демони, чорний карнавал, привиди минулого, дитинка-омен, криваві жахіття. От, до речі, криваві жахіття мені сподобалися. Без сором'язливості, з подробицями, з боді-горором - чисто тобі сплатер-панк, чудово. Просто місцями концентрація така, що вже не страшно. Але загалом кривавість на рівні.)
Щодо мови є низка проколів: пунктуаційні помилки, граматичні неоковирності, лексичні русизми. Це псує враження, але легко виправляється.
Отже, як зразок жанрового тексту - те, що треба)
Ірина Пасько, Зараз, на жаль, використовується все підряд в даному жанрі, щоб бути оригінальним, а тому не дивно, що Автор наче "повторює" щось. В іншому - згідна, просто і лаконічно, є над чим попрацювати
Супер! Сподобалось. Дякую. Натхнення Вам!
Дерпак Ірина, Дякую на доброму слові! Рада неймовірно!
Дуже цікаво
Дууууже дякую!
Мені сподобалось. Дійсно жахливо і талановито. Вийде Шикарний сценарій для фільму.
Ганс, Ох, я вам дякую!
Жутковато безнадежно.
Спасибо. Я старалась)))))))
Мені сподобалося! Таки проймає! Схоже на дитячі розмови про всілякі жахи
Viktoria Griga, Дякую, що відповіли!
https://litnet.com/uk/blogs/post/57724
Олеся, Цікаво.
Справді інтригує.
Helen, Дякую!
Цікаво, тримає до кінця у напрузі. Але такі персонажі як вендіго та ругару, як мені здається, взяті із американського серіалу "Надприродне" (Supernatural). Я великий прихильник цього серіалу, що почав виходити з 2005 року, тому знаю всіх персонажів. Без образ.
Zoia Omelchuk, Жодних образ. Я вдячна, що ви прочитали. Образ вендіго, особисто мною, взятий з північноамериканських міфів. Напевно, вони, свого часу й надихнули сценаристів серіалу. Привіт вам гигантський від фанатів Supernatural!!!!!!
До речі, було б цікаво почитати продовження. Тим паче, сюжет дозволяє.
Алиса Ольгич, Готується цикл, важко дається, бо підіймається тема екзорцизму.
Уууух. Ви часом не фанатка фільма "Костянтин"? Багаго що мені його нагадало. В хорошому сенсі. Таке ж враження, як після перегляду того фільму.
Оповідання дуже захопливе, тримає в напрузі, супер. Також привернули увагу порівняння та описи, які додають відчуття реальності картині, дозволяють все детально уявити і ніби потрапити в епіцентр подій. Враження - потрясні!
Алиса Ольгич, Рада, що вдалося вразити. Люблю "Костянтина"! Фанатка всього надприроднього. Дякую!
Бррр... Дуже лично, страшно і взагалі... Напруга до самого кінця! Дуже чітко уявила усіх потвора, ви їх реалістично і детально описали!!! Словом, жах))) дякую)
ПерсеФона, https://www.facebook.com/taguru
Шикарно.
Більше сказати нічого.
Ярослав, Щиро дякую.
Зовсім випадково видалила коментар Олексія Науменко, адже його автор так намагався донести свою думку до мене, що мені ніяково. Повторіть.
Alexey Naumenko , Звісно, я з вами згодна. Критика стимулює та викликає адекватну реакцію. На жаль, вам здалося навпаки. А от ваша критика, з присмаком зловтіхи.
Спершу вони зовсім непомітні. Так, час від часу впадають у око.
Згодом, чим ближче до фіналу, тим наглішими вони стають, і, зрештою, підсамкінець, просто виїдають очі. Вони - найстрашніші почвари сучасної україномовної прози: росіянізми.
Їх я боюсь.
А от монстів - ні.
А ще я люблю фільм "Справа №39". Подивіться, якщо не бачили.
П.С. Атмосфера, створена автором, мені сподобалась. За це - лайк.
Олесь Друкач , )))))))))) Шкода, що не призвела вав-ефекту))))))
Дуже СМАЧНО! Все сподобалось!!!
Pavlo Shyryayev, Щиро дякую!
Вибачте, випадково видалив Ваш комент, до своєї розповіді. Але як зміг відповів. Подивіться.
До речі, почав читати Гру в Демона.
Комент з мене пізніше.
Сюжет дуже динамічний, захоплює і тримає у напрузі до самого кінця. Читаючи твір, нудьгувати не доводиться, адже події розвиваються дуже активно і, таким чином, постійно знаходишся в очікуванні, що ж буде далі. Особливо круто те, що у творі є моменти з, так би мовити, відкритим фіналом, як от, наприклад, сцена загибелі лікарки, де читачеві доводиться самостійно додумати яким саме чином вона помирає, як її вбиває це зло. Це прекрасний плацдарм для уяви. Думаю, реально могла б вийти гарна екранізація. ПерсеФона, бажаю вам невичерпного натхнення та фантазії у вашій майбутній письменницькій діяльності!..
Дарья, Дуже приємно. Дякую, що прочитали та знайшли час оцінити мій твір!
Буду відвертою. Мене трішки здивувала кількість коментарів та оцінок. Сюжет і правда чудовий, задумка на всі 12, балів, але втілення... Мені було неймовірно важко читати. Текст якось зовсім не йшов, очі дуже дерли помилки ( не лише механічні ), складалось враження, що пише 13-тирічна школярка. Але яє одне "але" : я неодноразово натикалась на ваші коментарі в інших авторів. коментуєте ви значно краще, аніж пишете. Мені чомусь одразу прийшла асоціація, що текст писала ваша дочка, а коментарі - ви. Або навпаки - ви текст, а ваша мама - коментарі. Ви вже вибачте за таку відвертість. Ні в якому разі не мала на меті вас образити чи принизити, лише описала свої ( ймовірно, суб'єктивні ) відчуття від прочитаного. Наголошу - сюжет дійсно захопливий, вражаючий і якісний. Лишень якби менше було помилок - як стилістисчних, так і всих інших.
Бажаю вам творчого натхнення.
ПерсеФона, Думаю, просто варто уважніше вичитувати текст і буде краще)
Дуже вразило, особливо фiнал, страшно, iнодi аж бридко. Чи буде продовження?
Елена Уварова, Дякую за відкуг. Так, цілий цикл якісного українського горору.
Дякую вам за якісний горор! Холоне кров від такого))))
Bednyagova Inga, І вам дякую за відгук!
Дуже лячно, моторошно. Читається на одному подиху, Сюжет тримає в напрузі. Розкішно і до біса страшно! Дякую за емоції, чекаю продовження.
Вера Кобзарь, Дякую. Дуже приємно.
Страшно, бридко. Такий твір, що можна фільм знімати "Гра у демона" у жанрі: фантастика, трейлер, жахи. ПерсеФона, Вам треба видати цілу збірку такого хоррору, щоб був цілий серіал, але з щасливим кінцем.Рекомендую більше розкрти інших жертв Юлії-демона, хоча з твору не зрозуміло докінця чи вона демон, чи людей вбиває дійсно ВОНО!
Lyubov Voznyak, Вельми дякую за оцінку! Так, Всесвіт Юлії - демона існує, але то згодом. І ви праві на всі сто відсотків, чи вона чи воно...
Справжній хоррор. Страшно, гидко, бридко і закінчення як у справжніх ужастіках. Хотів би звернути вашу увагу на галявину Світлячків, дзвіночки посеред квітня - це анамалія галявини, бо це взагалі то літні квіти і є нюанс що до секвої. А так, дійсно вражає. Дякую.
Arkit, Дякую за відгук. Звісно, щодо дзвіночків посеред квітня та секвой, - я це знаю. Проте, розумієте, інші квіти та дерева ніяк не можуть бути в цьому світі Юлії. Там все аномалія.)))
мені твір дуже сподобався, особливо те, як автор описує містичні дійства та персонажів. Зазвичай такі детальні описи досить нудні, але не в цьому випадку. Вони захоплюють і є основною родзинкою твору. З задоволеням познайомилась би з іншими творами. Автору дякую і бажаю розвитку!
Антоніна, Дякую за відгук!
Бачити скалку в чужому оці і не бачити колоди в своєму. Складається враження, що ви російськомовні. Вийде чудовий твір, але коли прибрати помилки граматичні, стилістичні і пунктуаційні.
ПерсеФона, Ох, і навіщо ви відреагували свій початковий коментар?
Я у захваті. Хочеться познайомитись і з іншими творами. Я впевнений, вони будуть такими ж гідними. Так тримати.
Андрей, Дякую. Будуть!
Дуже сподобалося. Захоплююче і інтригуюче. Тепер Ви моя найулюбленіша письменниця!!!
Юлія, Щиро дякую!
Дуже моторошно и цікаво гарний сценарій для фільму жахів!
Надежда Маторина, Дякую за відгук!
Під час прочитання трохи заважали помилки і русизми, проте сам по собі сюжет захопливий. Пишіть - з кожним разом тексти будуть все краще.
Покахонтас Кампучійська, Дякую за відкуг. Русизми - мій жах, викорчовую їх.
Жахи - не моє, але спокусився коментарями й дочитав до кінця.
Сюжет дійсно тримає і, навіть коли хочеш перестати читати, все одно затягує назад.
А от орфографія з пунктуацією трішки знівелювали враження від твору. Не кажу, що сам дуже грамотний (Борис Стругацький каже, що абсолютно грамотних людей взагалі немає і я погоджуюся з ним), але інколи мені здавалося, що це поганий переклад з російської, а інколи - що автор мало читав. Наприклад, різниця між - відмовити-відмовите, вірити-вірите (перший варіант ваш, другий - правильний (стр.7 і 10 відповідно), та ще багато дрібничок... Звісно, що в разі чого редактор виправить їх, але читати зараз трішки не комфортно.
Ще: по іменам я зрозумів, що дія відбувається десь в наших краях, а от "стовбури гігантських секвой" можливі лише на тихоокеанському узбережжі Північної Америки, на жаль))
Ще одне: Олена Вікторівна, як я зрозумів, загинула, а майже вся розповідь ведеться від її імені. То чи доречні такі зауваження, на кшталт: "І через декілька сеансів я про це пошкодую."? Може писати в теперішньому часі, як наче вперше кіно дивишся?
До речі, рекомендую превіряти тексти: https://ukr-mova.in.ua/perevirka-tekstu - трохи допомагає
вибачте))
ПерсеФона, можна було б розібрати детальніше, але в цьому форматі це не дуже можливо))
ідея у вас присутня, працюйте над її оформленням))
Я люблю добрі казки.
Ужастіків не люблю, не моє. І не тому, що страшно, а навпаки - нереально, а тому не страшно.
Але написано добре.
Тому плюс.
Анатоль, Дякую за відгук. Згодна з кожним вашим словом. Реальні речі набагато сташніші. Хоча... Завіса завжди щось ховає.
Дуже цікаво. І це, мені здається, головна мета автора. Писати, щоб читачу було цікаво, щоб очі одразу бачили образ, а не спотикалися на неякісних стилістичних зворотах. І сюжет, просто захоплює. Дякую.
Witold Pajgert, Sonia Pajgert, Дякую вам. Від вас приємно чути такі слова, бо читала ваші труди і в захваті від них.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати