Геометрія жіночого віку.

Це есе — внутрішня мандрівка жінки, яка у свої 54 роки стоїть на краю та дозволяє собі стрибнути. Не для сміливості й не наперекір віку, а в ім’я руху, що супроводжував її з дитинства. Текст розтікається, як вода, у яку вона занурюється; пульсує, як серце в секунду перед польотом. Це фрагменти пам’яті, тілесності, тиші та свободи — історія про те, як одна мить може зібрати в собі роки досвіду, силу звички та любов до життя.