155 248
Анотація до книги "Дожити до кохання"
З самого дитинства Ксюша була чужою не тільки для вітчима, а й для рідної матері. Жорстоке відношення не тільки не зламало, а навпаки – загартувало.
Після закінчення школи за підтримки татової родини - вступ у столичний університет.
І саме тут вона зустрічає свій персональний страх в образі привабливого хлопця.
Щоб зберегти найдорожче їй доводиться втікати з єдиним бажанням «ніколи більше не зустріти його».
Та в долі свої плани...
Після закінчення школи за підтримки татової родини - вступ у столичний університет.
І саме тут вона зустрічає свій персональний страх в образі привабливого хлопця.
Щоб зберегти найдорожче їй доводиться втікати з єдиним бажанням «ніколи більше не зустріти його».
Та в долі свої плани...
Зміст книги: 27 глав
86 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ нарешті дочитала вашу книгу — і фінал просто вибив мене з колії в найкращому сенсі. Аня й Антон, два тати Олександри і мами Ксюши — це прекрасно, тепло й по-справжньому життєво. Але найбільше я радію за Ксю і Алекса: вони вистраждали й вистояли своє щастя, і я за них щиро вболівала. А новина в кінці… от чесно, вона мене просто розчинила в емоціях. Дякую за цю історію, з якою я спочатку плакала, а тепер ходжу щаслива, як дитина. І окрема любов — за згадки моєї улюбленої країни, це гріло особливо. Книга неймовірна: щира, емоційна, жива. Тож я вже без вагань крокую до наступної — з любовним трикутником. Почну її читати завтра. Дякую! ❤️❤️☺️
Ніка Цвітан, Звісно можете, а взагалі нам давно треба було перейти на ти))
Як добре, що вони поговорили, все вияснили і все чудово)) Дякую за розділ ❤️❤️❤️
Так, добре))) Дякую за коментар)))❤️❤️❤️
І все ж він такий хороший, так турбується, тим паче Аліна права пора забути минуле і рухатися далі. Хоча те, що зробив Алекс не та ще просто забути. Дякую за розділ ❤️☺️
Вікторія Вецька, Так, минуле не перепишеш, але цінно й те, що є тепер))) Щиро дякую за коментар)))❤️❤️❤️
21. Мені подобається цей розділ, нарешті вони зблизилися)) Серцю не накажеш, любов зла.... Дякую за розділ ❤️☺️❤️
Вікторія Вецька, Дякую, що поділились своєю думкою)))❤️❤️❤️
20. Все-таки Ксю до Алекса не повністю охолола може все ще налагодиться в них, принаймні чоловік щиро цього хоче. Дякую за розділ ❤️❤️☺️
Вікторія Вецька, Хоче. Він змінився, ситуація у нього змінилася, тому на багато що дивиться інакше, ніж в молодості. Дякую за коментар)))❤️❤️❤️
19. Алекс діє рішуче, але чи зможе йому повірити Ксюша? Дякую за розділ ❤️
Вікторія Вецька, Ксюша змінилася, але й Алекс те не такий як був. Дякую, що ви зі мною)))
18. Капець, недарма ранок в неї не задався, але турбота Алекса мені подобається та видно як він змінився порівнюючи його тоді і тепер. Але чи пробачить йому Ксюша? Дякую за розділ ❤️☺️
Вікторія Вецька, Їх ще чекають випробування. Дякую, що читаєте)))❤️❤️❤️
17. Трохи жаль Ксюшу, але діти думаю зробили правильний вибір, адже вони звикли до своїх "батьків". Але який же чудовий в Алекса детектив, прямо все йому розповів. Втім, чи захоче Ксюша ще бути з ним сумнівно, думаю чоловік має своїми вчинками показати свої наміри, слова вже не пройдуть. Дякую за розділ ❤️☺️✨
Вікторія Вецька, Ксюші все одно боляче, що діти не з нею. А щодо стосунків Ксюші й Алекса - тут ще багато чого попереду. Є ще деякі нюанси.... Дякую)))❤️❤️❤️
16. Алекс ошелешений — і, дивно, але мені його зовсім не шкода. Деякі вчинки повертаються бумерангом, як би цього не хотілося уникнути. Дякую за розділ ❤️☺️
Вікторія Вецька, Як я вас розумію)))❤️❤️❤️
15. Мабуть, інколи удача все ж усміхається. Особливо тоді, коли зовсім не чекаєш. От тільки цікаво: як відреагує Алекс?
Вікторія Вецька, Реакція буде)))❤️
12. Дивний цей Марк не дуже мене подобається, щось вони вдвох з матусею замислюються. Але ремонт в чужому домі за свої гроші, це щедро, я б нізащо на таке не погодилася, якби це ще кохана людина була, а так. Виручила чоловіка в біді. Дякую за розділ ❤️☺️
Вікторія Вецька, Зустріне. І ситуація дуууже зміниться, на її користь)))❤️❤️❤️
14. Ще один фіктивний шлюб? Я ще від того не відійшла, а тут ще один. В вас такі сюжети хитромудрі, що не встигаєш з однієї проблеми відійти героїні, а тут вже друга.
Вікторія Вецька, Все як в житті. Цей шлюб для неї стане хорошим стартом. Дякую)))❤️❤️❤️
13. Я тоже в шоці, оце вони аферу провернули, капець. Це треба такий план придумати, в Ксюші треба явно менше довіряти людям, не всі з благими намірами можуть бути. Сподіваюся, вікна з дверима підійдуть, бо можуть бути різні параметри, і що робити. Але підігрує вона їм класно ❤️☺️
Вікторія Вецька, Ну, не дарма ж на психолога вчилася... Дякую)))❤️❤️❤️
В Ксюши починається нове життя, а що буде якщо уся її брехня і криється? І Алекс її колись знайде?
Вікторія Вецька, Вони зустрінуться, але не скоро (спойлер). До їх зустрічі ще стільки всього з ними станеться... Дякую)))♥️♥️♥️
10. З кожним новим розділом я ще більше в шоці. З одного боку трохи жаль тітку Оксану, а іншого і саму Оксану. А Алекс гімнюк це ж треба таке на аборт відправив, ну не свиня, га. Сподіваюся це йому добряче обернеться. Добре, що є ще добрі люди на світі, і не все втрачено, а то, щоб робила бідненька Ксю. Дякую за емоційний розділ ❤️☺️
Вікторія Вецька, Шокуючих ситуацій ще трохи буде. Це не всі негаразди Ксюші. Дякую за коментар)))♥️♥️♥️
Цей Алекс падлюка недовірлива, використовує нашу бідну Ксю, як прислугу, то йому борщ звари то близькістю займися. А в бідної дівчинки і виходу немає, тільки й терпіти і доводиться. А якщо він і Вінниці її знайде? Дякую за розділ ❤️❤️☺️
Вікторія Вецька, Йому трохи буде не до пошуків, карма й на нього чатує. Але все ще попереду... дякую за коментар)))♥️♥️♥️
8. Чому мені Алекс здається таким засранцем. А якщо вона дійсно завагітніє? Оце Ксюшу влипла звісно. Дякую за розділ ❤️❤️☺️
Вікторія Вецька, Це ще не всі його жахливі вчинки, за які доля жорстко "подякує"... дякую за коментар)))♥️♥️♥️
7. Я в шоці в події, читала прикривши рота долонею, оце на Ксюша вляпалася)), а Алекс дуже зневажливо вчинив, в принципі на інше я й не чекала. І все ж мені жаль дівчину. Такий невдалий момент для близькості та щей першої. Дякую за розділ ❤️ ☺️ ✨
Вікторія Вецька, Доля Ксюші була важка від народження. І так, випадок з близькістю був не найкращим... Дякую, що поділились емоціями)))❤️
цікава книга,тяжкі рішення,але добре що хе
Ирина Арина, Люблю ХЕ)) Дякую)))❤️
Те що сталося з Алексом стало для нього травмою, але чомусь здалося, що в глибині душі він хороший, і класний. Але ж не всі жінки такі як його мама, йому доведеться це ще зрозуміти. Мені його навіть шкода(( Дякую за розділ ❤️☺️❤️
Вікторія Вецька, Так, це може травмувати, особливо враховуючи його тодішній підлітковий вік. Дякую за коментар)))❤️❤️❤️
Та в Ксю і Аліни і хвилинки вільної напевно немає з таким енергійним життям. А Кіра зі своєю подругою і далі втілює свій план, ох і гадюка)) Дякую за розділ ❤️☺️
Вікторія Вецька, Дівчата росли в праці, не те, що Кіра з подругою. Дякую)))❤️❤️❤️
Ох і дівчата, реферат за них напиши, а вони пакості влаштовують, як же багато таких поганців земля носить. Дякую за розділ ❤️☺️❤️
Вікторія Вецька, Так виховані ті дівчата((( Дякую )))❤️❤️❤️
Я б на її місці б не поверталася б додому. Ну його, від таких людей, що хоч можна очікувати. Але радію, що Ксю завела собі подружку, і їй не сумно. А підтримка бабусі чого тільки вартує. Дякую за розділ ❤️☺️❤️
Вікторія Вецька, Так, бабуся в неї чудова))) Дякую)))❤️❤️❤️
Які ж вони безсердечні, от слів немає, просто ні сорому, ні совісті. Але якже класно Ксюша все спланувала, мені сподобалося. Дякую за розділ ❤️☺️❤️, пішла читати далі))
Вікторія Вецька, Бувають рідні такі, що й ворогів не треба. Дякую)))❤️❤️❤️
Перший розділ, а я вже плачу, хоча після такого лише черства людина не заплаче, так прийнялася співчуттям до Ксюши. Дякую за розділ ❤️☺️✨
Ніка Цвітан, Тоді я приходитиму тоді, коли буде поганий настрій. Але такі книги теж потрібні, але мені завжди важко таке писати
Гортаю і думаю, яку вибрати для читання? "Між двох закоханих" чи цю, яку порадите?
Ніка Цвітан, Добре ❤️
Дякую ❤️❤️❤️
Galina Alina, І вам дякую))❤️
Наревелась і нарадовалась. Дякую
Галина Волк, Заглядайте й на інші книги. Може ще якась сподобається.
Дякую за гарну історію.
Євгенія Сидоренко, Дякую за те, що читали)))❤️
їх
Оксана Демянович, Дякую)))
Дякую, дуже цікава і захоплююча книга! Бажаю натхнення Автору!
Нінчик, Щиро дякую, що поділились враженнями, а також за побажання))) ❤️✨
Дууууже дякую за насолоду, яку я отримую від читання!
Тетяна Худя, Щиро дякую))) Мені приємно, що вам сподобалось)))❤️
Дуже цікава книга.Дякую.
Лариса Індик, Дякую за відгук)))❤️
Четвертий розділ показує натяк на майбутнє кохання. Відчувається, що Ксюша, як людина, якій не дісталося любові у дитинстві, може
бути або надміру стриманою та холодною – або навпаки, втратити голову, отримавши
дещицю уваги та тепла – якраз тому, що до
такого не звикла і сприйматиме надто щиро…
З’являються й нові персонажи – Алекс, про
якого всі говорять, але спершу – Кіра і Анна,
типові пихаті мажорки, антагоністи Ксюши і її
подруги Аліни. Епізод з рефератом має
вигляд зрозумілий і життєвий, хоча сама
подача наче й трохи знижує заявлену
“моральну перевагу” двох відмінниць над
“багатенькими невігласами”, типу – “зробити
за вас? А, за гроші, так би одразу й сказали!” В жодному разі не засуджую дівчат – адже гроші їм справді потрібні, і нічого ганебного в цьому немає. Просто вони наче й справді показані “гоноровими простачками”, без якоїсь миттєвої рефлексії, наприклад, у Ксюши після її думки “Мені їх шкода. Забери від них татусеві гроші й що залишиться?” Чи це її, на жаль, набута звичка підкорятися зверхності? А історія з парі, схоже, стане зав’язкою подій, що можуть неабияк вплинути на долю головної героїні.
Dana N, Можливо, з одного боку це виглядає так, як ви й кажете. Та треба пам'ятати наскільки складним було дитинство цієї дівчинки. Тому її іноді кидає в крайнощі. Мені подібне доводилось бачити. Що там говорити про героїню в її віці, якщо набагато старші люди часто йдуть на компроміси із власною совістю, щоб отримати якийсь потрібний результат. Дякую, що звертаєте увагу на таке, для мене це буде корисним)))
Щодо вигляду самого тексту – здався написаним дуже прямо, з певною простотою, та інколи пафосом, що контрастує з мисленням молоденької дівчини, наприклад – “А я ще й досі до кінця не пережила цю трагічну подію”, “Лише в очах кришталики печалі”. Помилки є, хоча й не критичні – на кшталт “на губи наносю блиск”, або раптове “перемикання” в розділі, де оповідь йдеться від першої особи, на третю – “Їдемо на вокзал і забираємо передачу від бабусі й коли відкрили, то вони обоє зраділи”.
Загалом – це моє враження, яким я не хочу образити або засмутити автора. Просто не цей твір стане моїм улюбленим з її доробку.
Ніка Цвітан, )
Але мені забракло у творі психологічної глибини. Матір Ксюши показана хрестоматійною “казковою мачухою”. Не просто якась холодна, втомлена чи груба жінка, що в прямому сенсі експлуатує старшу дочку, бо й сама свого часу працювала і наглядала за молодшими, не неврівноважена особа, яка то накричить, то приголубить – а саме така, що послідовно злісно її пригнічує та принижує, відбирає в неї солодощі та речі, аби віддати молодшим дітям. У епізоді з випускним Ксюши вона має вигляд просто карикатурно демонічний. Враження було, наче її не просто дратує, наприклад, характер Ксенїї, чи там, схожість на колишнього, а самий факт її існування. Молодші сестра та брат Ксенїї змальовані як класичні “зведенці Попелюшки” – не такі розумні й красиві, але улюблені. Про вітчима годі й казати – добре, хоча б якихось зазіхань на неї не мав, поки зростала.
Ніка Цвітан, Ось воно що. А то я "спотикалася" під час читання і дивувалася, що з іншими вашими творами в мене такого не було.
У третьому розділі Ксюша вже студентка – трохи зачепила її згадка про “Стокгольмський синдром” стосовно матері. Ото й видно, що дівчина лишень вступила на психолога, а вже нахапалася “модних термінів” – бо до чого тут “комплекс жертви”, коли вона природньо жадає любові та схвалення найріднішої людини, незважаючи на все, що між ними було? На вказану патологію б скидалося, аби вона, наприклад, від вітчима цього намагалася заслужити, а від матері – це по-людськи зрозуміло, сумно і зворушливо.
Dana N, Ну так і є, вони ж лише студентки першого курсу)))
Чесно кажучи, читати було важче, ніж роботи автора, з якими я була знайома раніше. І не лише через тему, яка дуже важка і неоднозначна: це нелюбов, чи то навіть гірше – матері до рідної дочки.
У перших двох розділах побачила докладно описане дорослішання головної героїні Ксенїї, її життя з деспотичною матір'ю та вітчимом. Попри повну відсутність любові та підтримки (не рахуючи епізодичних появ батька й його рідні), дівчинка старанно вчиться і проявляє себе в творчості, не стала класичною “затурканою жертвою”, навпаки – знає, чого хоче і прямує до цього. Хапається за шанс, не дозволяє остаточно перетворити себе на хатню рабиню.
Ніка Цвітан, На жаль, так.
Ой, пані Ніко, що ж ви з людьми робите? Надзвичайна книга, проковтнула її за один раз.
Такі емоційні гойдалки, такі емоції, які змушують переживати з героями. Такі справжні, живі, місцями неідеальні герої. Ви така молодець!!! Дякую Вам за таку захоплюючу історію♥️♥️♥️
Бажаю Вам натхнення на нові шедеври та багато відданих читачів♥️
До зустрічі в наступній книзі)♥️
Tamara Yurova, ♥️♥️♥️
Сам відправив на аборт, а претензія до неї «чого діти батька не знають».
Хоча він і ще той засранець, але добре, що все усвідомив. Головне тепер, щоб не зіпсував.
Tamara Yurova, Добре, коли люди можуть усвідомити свої помилки))) Дякую))♥️
Знову фіктивний шлюб?
Якось їх багато на її голову
Tamara Yurova, Одного фіктивного шлюбу уникнула. А другий - це намагалася віддати борг його матері)) Дякую за коментар))
Щось ці Альбіна з Марком дуже дивні.
Tamara Yurova, Вони дуже хитрі. Але їм трохи обломиться...
Бідна дівчина. Що ж це за життя таке, що треба постійно тікати?
Хотілося б побачити вираз обличчя Алекса, коли він зрозумів, що вона втекла.
Tamara Yurova, Алекс ще себе не зовсім розуміє. Хоча в жодному разі не можна виправдати його вчинки(( Дякую)))
Алекс підло вчинив, сподіваюсь Ксюша зможе спокійно це перенести
Tamara Yurova, Ксюша досить сильна особистість. Важке дитинство "загартувало"))) Дякую, неймовірно приємно читати про ваші враження♥️
Прочитала два перших розділи. Дуже шкода Ксюшу. Шкода, що іноді батьки не бачать своїх дітей.
Tamara Yurova, Я б таких людей і батьками не спішила називати)) Дякую)))
Не можу не сказати декілька слів. Ще не дочитала. Та не витримаю. Ви нереально- молодчинка. Така книга... це бомбезна емоційна карусель. Кожна емоція, кожна подія відчувається на тонкому рівні. Це щось з чимось. Героїню дуже шкода. Мати яка не любила, ба більше використовувала у своїх цілях. і Алекс поранений хлопець.... надіюсь все буде добре в них. йду далі читати смаколик. Обіймаю.)))
Тетяна Томенюк, Такі відгуки надихають, мотивують писати нові історії))) Дякую За підтримку))) Теж обіймаю вас♥️
Неймовірна життєва історія. Головну героїню дуже шкода. Сльози на очах, як і жаль. Всі емоції пережила разом з героїнею. Початок бомба. Біжу читати далі))))обіймаю.
Тетяна Томенюк, Щиро дякую)) Неймовірно тішуся, що книга викликала справжні емоції♥️
Нарешті я доберуся до читання! :)
Юне Люмен, Буде цікаво прочитати ваше враження)))
Дякуууую.Дуже гарна книга.
Ксенія мала не те що нелегке,непросте життя -для дитини воно було
нестерпне.Дуже шкода що їй випала така доля..Не мати,тварина якась ..
Про вітчима мовчу..
Але й студентство не принесло їй щастя.Спочатку..
Навчання,поєднане з роботою..
Здавалось би мало загартувати..
Та вона все така ж покірна.
Алекса ж зламала зрада матері,яку побачив на власні очі.
І він зневірився в жінках.
Це чисто випадковість що в аеропорту він побачив дітей і Ксеню..
Шлях до примирення і порозуміння виявився непростим і нелегким.
Але доля їм дарувала ще один шанс:знову батьківство і двійня.
Читала на одному подиху.
Дякуууую.♥️♥️♥️
Оксана Морус, Щиро дякую, Оксано! Якраз зараз натхнення дуже необхідне для завершення нової історії і ваш коментар прийшов дуже вчасно)))♥️♥️♥️
Дочитала... За працю оцінка - "відмінно". Я б взагалі започаткувала окрему вподобайку за наші труди. Але тут такого не буває! А ще... бідолашні жінки! Якщо вже покохала, то ніякі Його таргани в голові бідолашну не лякають. Виправдання Алекса - так собі! Щось про маму наплів. Воно зовсім не виправдовує його ницого віроломства та мук дівчини, через які їй випало пройти. Власне мажор - він і в Африці мажор: я такий хороший і навіть сльозу пустив та вже виправився. Що ж побажаємо Ксюші того щастя, якого вона заслуговує! Дякую, Ніко за чудову повість наших днів. Доброї Вам ночі!
Ніка Цвітан, Цілком згодна, сина виховати ще важче, ніж доньку! Моєму сьогодні 15)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати