120 044
“Далекий обрій”
Анотація до книги "Довга дорога до тебе (ч.3)"
Енергія не виникає з нічого і не зникає в нікуди, а може лише перетворюватись з однієї форми на іншу.
То що стається з коханням після жахливої зради?
Воно стає ненавистю.
Куди ж дівається пристрасть?
Вона перетворюється в одержиму залежність...
...Дана прослідкувала за важким поглядом і, побачивши, що його увазі явно представлена її повна нагота під благим халатиком, різко підвела злякані очі на нього. Чоловічий погляд вмить зробився дуже небезпечним, хижацьким, чорним. Її паралізувало, мов слабку жертву, і вона не могла підняти руку, аби хоч заправитись. Грудна клітка, здавалося, зараз провалиться від поверхневого рваного дихання. Похіть жахливої нестримної сили скувала тіло.
Її тіло.
Його тіло.
– Іди геть, – слабо видихнула вона.
То що стається з коханням після жахливої зради?
Воно стає ненавистю.
Куди ж дівається пристрасть?
Вона перетворюється в одержиму залежність...
...Дана прослідкувала за важким поглядом і, побачивши, що його увазі явно представлена її повна нагота під благим халатиком, різко підвела злякані очі на нього. Чоловічий погляд вмить зробився дуже небезпечним, хижацьким, чорним. Її паралізувало, мов слабку жертву, і вона не могла підняти руку, аби хоч заправитись. Грудна клітка, здавалося, зараз провалиться від поверхневого рваного дихання. Похіть жахливої нестримної сили скувала тіло.
Її тіло.
Його тіло.
– Іди геть, – слабо видихнула вона.
Зміст книги: 21 глава
252 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧудова історія!
Перша Ваша)
Тільки я почала з цієї одразу, попередні 2 пропустила(
Halyna Shchyrba, ой, жаль дуже, бо ви не змогли повністю прожити і відчути історію в цілому(((( Дві попередні частини мають вагоме значення для сприйняття взагальному. Та ви, однаково, спробуйте;)))
Дякую за неймовірну історію!
Марина Семенюк, рада дуже, що вам сподобалась історія;)))
Дякую, дуже чудова історія :) сподіваюсь побачити роман в друкованому форматі
Хелена Власенко, Ви великі молодці, бажаю вам не здаватися, ви робите велику справу, я прихильник друкованого, тому чекаю всі історії
Дякую за чудову історію,так гарно написано,не могла відірватись.Ви молодчинка!
sonya, велике дякую за добрі слова))))) Приємно дуже...;)))
Вдячна за таку наймовірну історію ,за такий сплеск емоцій та відчуттів.Висловити та передати все що зараз відчувається просто не в силі -це просто феєрверк...
Luba B, а як мені приємно читати ваші слова... Дякую вам велике;)))))
вдячна за Вашу творчість і терпіння, миру, здоров'я, злагоди та натхнення, сподіваюсь до скорої зустрічі з героями нових Ваших чудових творів
Ira, і вам дякую дуже за увагу і добрі слова))))
Надзвичайно дякую вам за вашу талановиту творчу працю.Ваші книги абсолютно не схожі,ні в чому,з творами інших авторів букнету.Ви талановита людина.Щиро бажаю нових успіхів та звершень.
Anna Pobegay, не уявляєте, як мені приємно читати ваші надихаючі слова... Велике, велике дякую))))))
Яка чудова емоційна історія кохання.Яка чудова пара закоханих Дана і Ян,які так доповнюють і надихають один одного.Я зворушена до глибини душі і дуже радію за цю пару,які пронесли своє кохання через стільки років і перешкод.Дякую.Хелено ,а тобі творчих успіхів,не падати духом і не зупинятися.Пиши і не зупиняйся,ти дуже талановита.І стиль написання особливий.Чекаю на нові твої твори.Дякую.
Хелена Власенко, Дякую.
Дякую, люба, епілог казковий, навіть зозуля-мамаша в нього втесалася! Її виправдання, як Яна, так і мене не розчулили!)) Та не буду згадувати про цю жінку, а от історія кохання дуже зворушлива! Я неначе побувала в тілі Яна, змогла відчути його розпач, нерозуміння, ненависть і жагучий, нестримний потяг до "зрадниці"! Також побувала й у тілі Дани, аби відчути її біль, страждання і безмежне кохання до чоловіка, який був для неї всесвітом!)) І тішуся, що вони, пройшовши такий складний шлях, не перегоріли одне до одного і незважаючи ні на що, кохали....кохали...кохали)) Чекатиму на нові шедеври від вас!!!))))
Анна Багирова, мама його не виправдовувалася, а просто пояснила мотиви вчинку. Засуджувати її я не берусь. На її місці не була, але люди, що стикнулися в своєму житті з такою хворобою, думаю змогли б її хоч частково зрозуміти.
Велике дякую вам за увагу і переживання. Безмежно рада, що вам настільки сподобалась історія)))))))
як же гарно.........вони молодці, Дана умнічка. дякую за чудову історію з якою ми всі читачі раділи, сміялись, переживали, сумували, плакали і просто насолоджувались вашими книгами. музи і надхнення Вам і багато чудових історій. і обов'язково відкривайте переплату, така величезна праця має бути оплачена. дякую!!!!!!!!!!!!!!!
Наталія Онищук, щиро дякую за вашу підтримку))))) Передплату я б відкрила, але розмір зовсім трошки менший необхідного за правилами сайту, тож...
Дякую! Ваші історії - надзвичайні! Дякую за можливість "доторкнутися до Вашог
Ірина Міщенко, ой, 20 глава мені всі "нерви витріпала")))))) Але, щоб її прожити, треба прочитати всі попередні. Інакше вона б не була настільки... розриваючою)))
Щиро Вам дякую за таку чудову книгу. З задоволенням прочитаю наступні Ваші книги. Дякую
Юля, а я вам дякую за увагу до історії))))) Чудово дуже, що сподобалась вам;)))))
Щиро дякую за емоції, отримала неабияке задоволення, натхнення і успіхів Вам, пишіть, це у Вас дуже добре виходить.
Любов Василик, і вам дякую за добрі слова))))) Радію, що сподобалась історія;)))
Дуже сподобалась книга, кожна її частина мала свою, так би мовити, родзинку. Однак є один єдиний мінус - все хороше дуже швидко закінчується :)), та сподіваюся від Вас на нову не менш захоплюючу історію.Дякую!
Людмила Андрощук, розумію вас прекрасно, але я цю парочку і так вже вимордувала))))) Хай живуть вже щасливо, а ви собі якось просто перечитайте;))))) Дякую за вашу небайдужість і переживання))))))
Я вдячна за таку емоційну історію!) Я життя героїв пережила, мабуть, сильніше ніж свої власні страхи і хвилювання... Немає болю, який не можна переболіти...немає суму, який не можна розвіяти в часі... немає відчаю, який би не можна було пережити...Можна все, якщо серце відкрите для любові, тепла, щирості та зціленню... Можна все, якщо поруч є підтримка та розуміння дорогих людей... якщо наше серце, наша душа й справді того хотітиме... в іншому випадку, ми власноруч зробимо його сірим, безрадісним, чим будемо завдавати болю не тільки собі, але й тим, хто нас щиро любить і щиро за нас хвилюється...тим, кому наш біль відкликатиметься в їхніх душах, серцях, бо вони нас люблять...
Може я і неправа, бо неможливо знати ступінь болю кожної людини на одну й ту ж ситуацію, подію...Та я написала власне світобачення, власне розуміння на даний момент... Дякую, красуня!) Зі святом!)
Вера, мої думки цілком збігаються з вашими))))) Добре дуже, що сподобалась історія і велике дякую за підтримку;)))
"Як же хочеться знову жити" ,вже цих слів достатньо ,щоб зрозуміти ,як він почувався і як боліла душа .Стільки було болю,страждань ,але доля вела Дану і Яна довгою дорогою до свого щастя.Вони його заслужили і вистраждали.
Оксана Кіс, дякую дуже за твою підтримку - вона багато вартує;))))) Так, епілог буде за графіком.
Дякую за цікаву трилогію!!!
Анжела Чекед, приємно, що вам сподобалось))))))
я Вам щиро дякую за такі емоції і як дочекатися епілогу) чекаю, чекаю
Юля, дуже-дуже рада, що змогла вам їх подарувати))) А епілог вже легше чекати;)))
Отака любов, попросив вибачення..і фсе))
Ніхто нікуди не полетів)
Іра Сітковська, ааа, ну це так))))) Де є любов, там нема поняття егоїзму.
Велике дякую Вам за такий титанічний труд.Дай Бог Вам здоров'я і подальшої творчої наснаги.
Зінаїда Тітова, велике дякую вам за добрі слова)))))
Д я к у ю !!!!!!!!
Оля Гельовська, гарно, що вам сподобалось)))))
♥️♥️♥️♥️♥️
Людмила Андрощук, це є дуууже файно;)))
Дякую вам за таку історію життя та кохання.Так завжди чекаю продовження та переживаю разом з Даною та Яном такі непрості моменти їх життя.
Anna Pobegay, це дуже гарно і радію, що змогла вам подарувати захопливі емоції)))
Боже, Хелено, ну як можна так до останнього тримати читачів у напрузі ;))) Тут навіть Стівен Кінг би позаздрив ))). Нарешті видихнула з полегшенням та задоволенням. Чудова, емоційна та інтригуюча вийшла трилогія, я в захваті. Вже не дочекаюсь епілогу-десерту ;-).
Liubov Opatska, ага. Ти завжди можеш взяти і перечитати заново, а їх вже досить мучити))))))
Читала главу і ревіла.... неможливо було інакше...а цей абзац перечитувала чотири рази, бо букви розпливалися від сліз...." - Оленятко, прошу тебе, дай нам ще один шанс. Якщо ти справді вважаєш, що Іспанія і Крістіан зроблять тебе щасливою, тоді їдь, але, якщо ні...Залишся зі мною, - і зовсім тихо, скоріше собі, ніж їй додав - Як же хочеться знову жити...." Ці слова вивернули мою душу навиворіт, а всі три книги не давали спокою... дуже емоційна історія!(༎ຶ ෴ ༎ຶ) Чекаю на епілог з нетерпінням. Дякую вам, люба, за сьогоднішню емоційну проду.)))))
Анна Багирова, розумію вас і безмежно рада, що вам так сподобалось;)))))
Без сліз не можна читати... До останнього не вірила в те, що вона його кине. Він прийшов до неї... як побите щеня. Ладен все зробити, і тут не заради вже себе, аби вона була щаслива. Дана... як вона гарно йому сказала...
''Здається я без тебе вже не зможу...
Ні завтра, ні через віки...
Гарячу душу ти мою тривожиш...
І навіть не торкаючись руки.
Думки про тебе, мов несамовита...
Хіба так може бути у людей?
Не з цього світу почуттям сповита...
Полум'я пристрасті торкнулося грудей.
Воно горить! Яскраво так... Для тебе...
Ти відчуваєш... Весь цей жар тобі.
Не дай перегоріти нам. Не треба.
Кохай мене. Допоки ще в вогні.''
/А. Зотова/ Дякую, люба!)
А цікавим моментом не стане її вагітність?) Адже від таких шалених перегонів...
Вера, заради неї, звісно ж. Інакше і не може бути, якщо любиш когось))))) А щодо цікавого моменту... то я інше маю на увазі (ви зрозуміюте, що саме прочитавши), але думаю, вам сподобається)))))
Хеленочка дуже дякую Вам за такий прекрасні книги) кожна особлива) але Лагідна ненависть - це просто щось неймовірне, такий спектр емоцій... без сліз в цій главі просто ніяк) дякую! творчих успіхів. Чекатиму з нетерпінням на епілог і на нові книги
Ірина Міщенко, і вам велике дякую;)))))
всеж таки довга дорога в неї. якби подивився ту чортову флешку раніше скільки б болю уникнули б вони. но все ж таки вони молодці. чекаю веселий і радісний епілог.
Наталія Онищук, так, багато негативу вдалось би уникнути;)))
В мене немає слів.Я плачу.Дякую Хелено,роман чудовий .Читала на одному подиху.
Оксана Кіс, знаю, знаю. Скільки б не читала, стільки й ревіла))))))
Дана збирається але Ян в останню мить поверне.
Хелена Власенко, Здається ,що слова " Довга дорога до тебе " нарешті прозвучать.Цікаво тільки від кого з них ,чи одночасно від обидвох? Дана душею так не хоче їхати.Але того хто її може зупинити ,надії не покладає.
Аж сумно прощатися з героями((
Сподіваюся на хепі-енд, адже - хто-хто, а Ян з Даною заслуговують нарешті жити спокійно і щасливо)
Меланія Арт, так, звикається до героїв))) Ще трошки і дізнаємся що в них і як повернеться;))
Це точно трилогія?)
Ж
Іра Сітковська, так, це трилогія)))
Надіюся Ян не відпустить своїх дівчат...
Наталія Онищук, за дитину поки що дорослі вирішують(((
капець....... думаю ,що Ян її не відпустить. Олена ж казала ,що вдуге її втрати він не переживе.був спокійний поки знав що вони живуть у нього. А Марта донесе йому ,що вона виїждає в Іспанію, можливо навіть щось тай скаже Янові , бо я б на місці Марти щось тай Янові казала б. чекаю продовження.
Наталія Онищук, як то кажуть, все можливо. Побачимо;)))
Чи поїде Дана до Іспанії ?... Думаю, що Марта розповість Яну про намір Дани і він нарешті подивиться запис на флешці , отримає результат ДНК і нікуди не відпустить своїх дівчаток . Вони мають бути разом , ростити донечку ( можливо у Даринки ще буде братик чи сестричка) і жити довго і щасливо !!!
Не хочеться їх відпускати . ...
Світлана Кухта, ще трошки і дізнаєтесь чим все закінчиться;)))
Щиро дякую за чуттєву книгу.Цікаво і з душею звучить кожна прожити мить.Я переживаю за цих героїв ваших книг, як за дітей. Дуже хочеться, щоб у них все нарешті склалося в житті.Натхнення вам і легкого пера.
Валентина Козинко, дякую велике))))) Ну що ж, скоро дізнаєтесь, чим все скінчиться;)))
Кожного разу,коли читаю,
болить душа,мов за рідних чи знайомих людей.
Anna Pobegay, дякую, це надзвичайно приємно чути;)))))
Дякую за вашу працю, шкода, що небагато читає ваші твори, але підписка була б доцільна, адже люба праця має ціну, надіюсь, що продовження буде, натхнення і здоров'я Вам, всіх благ, а Україні перемоги.
Любов Василик, дякую щиро за ваші слова і увагу;))) Не читають багато, бо, мабуть, не так і цікаво((( А про підписку... не вийшло, що поробиш((((((
Так сумно! Не хочеться їх відпускати ((( Хотілось би хоч кілька глав було, де в них все класно і вони разом ;))). А в ідеалі, як турецький серіал - кілька сезонів на кілька років, пхаахх )))).
Liubov Opatska, дяяякууую;))))
Нікуди вони не поїдуть... Не відпустить! Підсвідомо і любить, і допомагає... і ненавидить, і карає. Як же ж йому тяжко... Може Марта йому скаже, і там аналізи повинні прийти... А він, нізащо не відпустить свою маленьку принцесу і таким чином змусить її обирати...
''Вона як хакер... Зламала Серце... Завантаживши Любов... Заблокувала Мрії... і встановив нову функцію:,, Завжди думай про мене".
Дякую!)
Анна Багирова, все можливо
Бліііін, як наступна глава остання? Дана залишиться з іспанцем???! Не рвіть мені серце!!! Чорт...чорт...чорт!!!!!!!!!) Я виявилася не готовою до такого!!!)) Дякую за проду. Чекаю на фінал!))))
Анна Багирова, Нє...не поїде)
Мені жаль Яна, в нього дитинство важке, нарешті зустрів і відчув справжнє кохання, а тут той неврівноважений Стас... зруйнував і розтоптав їхнє щастя.
Але я маю надію, що все таки вони будуть разом... таке кохання не може просто зникнути.
І я дуже чекаю на їхній поцілунок) думаю він буде з присмаком солі, але дуже необхідний для них)
Ірина Міщенко, не без цього. Його подвійно жаль, зважаючи на те, що він насправді хороший(((
я щось думаю ,що це було остання крапля для Дани. тепер вона мабуть піде йому на супротив і не піддасться йому.
Наталія Онищук, так, звісно. Вона в глухому куті. Розповіла і він не повірив. Більше вона не в силі щось зробити(((
А чому це у Марти тихий голос з ноткою печалі? Їй що є якесь діло до того, що відбувається між Яном та Даною? Вона засуджує чи заздрить? А Ян.... звісно ж не повірив, бо своїм очам він повірив більше! Шкода мені обох, особливо Яна, те, що він тоді побачив зламало його і змінило до невпізнання. Дані залишається поїхати і звільнити себе і його від цієї нестримної залежності. Чорт, я реву...)) Чекаю на продовження. Дякую вам.))))
Анна Багирова, Після всього ,що вони пережили тепер ,то думаю ,що хотітиме.Вона мусить взяти себе в руки,виробити свою силу волі.
Уявіть,що гг не тендітна перекладачка,а снайпер,майстер бойових мистецтв,фармацевт,хімік,... І дії Яна стосовно гг в цьому випадку... Або прес-конференцію гг,де вона на весь світ витягує всю інформацію,з вимогою аліментів на дитину і забороною наближення до неї і дитини, чи по рішенню суду зустрічі з дитиною в публічних місцях,і під відеофіксацію... Ну і інших варіантів безліч... Через те,Ян і іже з ним так привільно чинять все що їм в голову збреде з гг . А надумайся вона вийти заміж, виїхати за кордон,шабаш почнеться.. І хто в цьому всьому винен?? Жінка,яка дозволяє так чинити з нею і дитям.Одержима,нещасна залежна жінка.Справжній чоловік, який справді кохає, приймає і чуже дитя як своє,кровне. І ніколи не спричинить поганого коханій.. Якщо справді кохає..
Elf Fia, хотозна... хтозна... Може і ваша правда. Було б добре, якби була ваша правда;)))))
Боже, мені так жаль їх обох (((. Через якогось психічнохворого двоє людей не живуть, а існують, прожили пекло на землі.
Liubov Opatska, щось, щось на те схоже. Я й писала про це. В них є до такого схильність, але колись вони собі дали з тим раду і знайшли ідеальний вихід і рішення своїм прихованим бажанням, а зараз воно вийшло з-під контролю. Пригадуєш попередню обкладинку? Там навіть був грубий натяк на такий розвиток подій.
Думаю,що після цього Дана вже не допустить ,щоб Ян так її принижував.Тепер потрошки він дізнаватиметься правду,і сам почне проситися до Дани.Но боюся ,щоб її серце не скам'яніло після всього.
Хелена Власенко, Може ти і права
Хотілося б коли він дізнається правду і буде просити вибачення за свої дії та поведінку,щоб Дана трохи потріпала йому нерви!
Вера, Повністю поділяю вашу думку.
а Стас після смерті не приготував прощальний подарунок, можливо насмішку, що він настільки відомстив, чи ще щось, дякую
Ira, та не те слово... настраждались по повній програмі
Зараз вона розповість частину свого життя Марті... їй потрібно комусь відкритись. Хоча, я б хотіла, щоб це була його сестра. Не повірив...очікуванно. Не так легко переконати своє упередження. Тим не менш, поводитись з нею більш грубо собі не дає...якийсь блок все ж спрацьовує...
''Вона не йшла йому із голови...
Ні образу, ні голосу не зміг досі забути.
Хоч були інші - але щастя не дали'...
Лише при ній зумів його відчути.
В його житті жінок було багато...
За їх рахунок свою цінність підіймав.
Та лише їй вдалося его те зламати...''
Хелена Власенко, ❤️✨
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати