Дивитися на тебе

Її тіло почало холонути близько другої ночі. Вона не помічала — було байдуже. Підперши обличчя долонею, третю годину вдивлялась у рядки, написані від руки. Світло закладу, більше схожого на забігайлівку для бажаючих випити, тьмяно падало їй на лице. Жовтизна западала у зморшки через що вона здавалася схожою на жінку в літах. Щебпак. Якщо підійти ближче і придивитися, то у волоссі поблискує срібло.
Хіба можна за день посивіти? Хай би волосся покрасувалося своїм золотом ще декілька років. Його настільки висвітлила солоність сліз чи біль? Швидше друге.
Нікому не спадало на думку запитати чи не пора їй вже додому. На неї скоса поглядала бариста як на обпиту чи забуту в опіатах. А їй байдуже. Божевілля приходило тихо.