15
Анотація до книги "Диплом виживання в Пеклі"
«Ми вижили. Але після окупації вижити — це ще не означає повернутися до життя...»
Ще вчора моє життя було виміряне й зрозуміле: п'ятнадцять років відданої праці, де мене цінували за залізобетонну відповідальність, та затишні вечори з дітьми, коли ми гаряче обговорювали колір шпалер у нашій першій власній квартирі. Донька мріяла про крісло-гойдалку, син — просто про свій куточок, а я марила омріяним сімейним спокоєм.
Але в один момент увесь цей звичний світ розлетівся. Наше місто перетворилося на замкнену пастку, а кожен день перетворився на бліду тінь колишнього життя під наглядом чужих, хижих очей.
Ще вчора моє життя було виміряне й зрозуміле: п'ятнадцять років відданої праці, де мене цінували за залізобетонну відповідальність, та затишні вечори з дітьми, коли ми гаряче обговорювали колір шпалер у нашій першій власній квартирі. Донька мріяла про крісло-гойдалку, син — просто про свій куточок, а я марила омріяним сімейним спокоєм.
Але в один момент увесь цей звичний світ розлетівся. Наше місто перетворилося на замкнену пастку, а кожен день перетворився на бліду тінь колишнього життя під наглядом чужих, хижих очей.
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати