Ідеальна помічниця 18+

У скло тарабанять великі краплі дощу,у дворі вітер пригинає до землі дерева. Тілом біжать дрібні мурахи.Обіймаю себе руками,і в кімнаті вимикається світло .Здригаюся,а серце заходиться мов навіжене .
-Тільки цього не вистачало.-шиплю під ніс.Роблю крок вперед,здається у тому боці знаходяться двері.Раптом в кімнату відчиняються двері і яскраве світло від ліхтаря вдаряє мені в очі та зупинитися не встигаю й врізаюся в міцні,широкі груди Максима.Завмираю.Відчуваю як б'ється його серце під моєю долонею і страх зникає.
-Злякалася?-його рука лягає на мою талію,а двері тихенько зачиняються .
Киваю головою,але відходити від нього не спішу.Мені добре,я впевнена,що з ним в безпеці.Чоловік відставляє ліхтар на тумбочку та притискає мене до себе.Підіймаю на нього очі і мої губи накривають його вуста