Дарунок з космосу

Info Serfer

03.07.2020, 23:23:56

Задум цікавий. Самосвідомий "живий" корабель, що може існувати без команди, це в фантастиці не новина, але всесильний невмирущий зореліт, здатний знищувати планети, і все одно певним чином залежний від представника примітивнішої раси - це вже дещо.
Щоправда, якось легко Андрій та, особливо, Оксана погодилися на зоряні мандри з квитком в один бік, ніби на Землі їх більше ніщо не тримало й ніхто не чекав. Та й не зовсім зрозуміла поведінка корабля, який зі своїми надможливостями навіть не порушуючи директив старого Капітана міг би вплинути на розвиток чи парування окремих землян, аби пришвидшити появу потрібних йому генетичних патернів, тобто вийти на контакт значно раніше, а не нудитися століттями у надрах гори саме до моменту зустрічі з Андрієм...
Ну, а персональний незнищенно-могутній асистент - це давня мрія багатьох, а не лише фантастів, яка й досі залишається актуальною...
Загалом файна історія, яка варта продовження.

Олександр Ігнатенко (Mesnick)

10.02.2020, 17:36:10

Супер історія! Написано захопливо та динамічно. Можливо, є невеликі претензії до вибору фраз, але це нітрохи не псує задоволення від читання.

Юлія

07.02.2020, 12:28:48

Я в захваті, прочитала на одному диханні, буду чекати Ваших наступних творів і все більше нових книг)