Кожен вірш у цій збірці — це відбиток пальця нашої спільної повнопам’яті. Ми звикли думати про поезію як про щось високе, відірване від реальності. Проте сьогодні українське слово стало в окопи. воно запеклося кров’ю на бинтах, покрилося пилом зруйнованих міст і зазвучало в залах очікування вокзалів по всьому світу. Це поезія, яка не шукає гарних метафор, бо реальність стала страшнішою за будь-яку вигадку.