1 431
Анотація до книги "Чудесний дар баби Зої"
Жила-була в маленькому містечку на Волині одна старенька, яка все хотіла померти, але чомусь не помирала. Звали її баба Зоя. Вона володіла дивним даром, який, однак, поширювався лише на одну людину в світі - на послушницю місцевого монастиря матушку Валю.
Одного разу чудесним даром баби Зої захотіла скористатися ігуменя цього монастиря... Що з того вийшло, і чи вдалося таки бабі Зої померти, як вона давно того хотіла, ви дізнаєтесь, прочитавши цей твір.
Одного разу чудесним даром баби Зої захотіла скористатися ігуменя цього монастиря... Що з того вийшло, і чи вдалося таки бабі Зої померти, як вона давно того хотіла, ви дізнаєтесь, прочитавши цей твір.
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарно написано і, як на мене, все до ладу. Дуже цікаві яскраві образи. Навіть другорядні.
З одного боку, цікава тема й топос подій - про монастир, зокрема жіночий, мені ще тут роботи не траплялося. І так воно все досить колоритно, і суржик у мові героїв до ладу використаний, і ці всі побутові подробиці - ну класно ж. (А от в мові автор суржик не дуже "в тему", і чи біль уже чоловічого роду, по-людському, чи по-суржиковому жіночого, якось би треба було визначитися; крім того, "юбка" - то мало бути все ж "спідниця".) І сама баба Зоя вийшла круто: за її мовою й поведінкою одразу видно, що лампочки в голові у людини вмикаються вкрай рідко. А ще твір прекрасний тим, що оповідає не про молодих і перспективних, а про старих і нікому не потрібних, зокрема бабу Зою, і про своєрідних маргіналів - тих самих черниць у наскрізь світському світі. Просто ковток свіжого повітря.
Але, як на мене, текст штучно "роздутий". Що за дід Макар, до чого він був - незрозуміло, на сюжет зіграло лише опосередковано. Про те, навіщо Валі ходити на могилу, було майже одразу зрозуміло, тож далі детальний опис її відвідин уже дещо нудно читати. Епізод про дітей біля пам'ятника, як на мене, теж якийсь геть "вставний".
Але загалом вийшло яскраво.
Ірина Пасько, Дякую за цікавий, змістовний розлогий коментар! Це лише одна глава з восьми мого першого роману, пробний камінчик для широкої публіки, так би мовити)
Невелика цикава розповидь.)
Можу сказати, що подобається. Але не можу, що задоволений. На мою думку, варто було б стисліше. Тоді б читалось і сприймалося куди смачніше.
Твір добрий, цікаво читати. Дещо дивно лежання на могилі, і Валя чудна якась, але це не псує саме оповідання.
Атмосфери, характери, нерв, соціальне питання, самотність, містика.....Аж дух перехоплює. От якби всі самотні люди мали таких матушок Валь. Продожуйте творити!:))
Дуже сподобалось, ДЯКУЮ!!!
Zulfia Salko, будь ласка. як автору, мені дуже приємно це чути.
напрочуд гарна робота! щодо жанру - слово "містика" видається надто вузьким для такого задуму) У вас все значно життєвіше, а відтак і цікавіше. Дуже подобається, навіть попри те, що я не найбільший прихильник ... хммм...навколорелігійної атмосфери)
Оля Зінченко, дякую за ваш чудовий розлогий коментар)
Атмосферно. Це скоріше не містика, а соціальна проза, але так невимушено і просто викладено.
Анна Пахомова, так, це соціально-побутова проза з елементами містики та магічного реалізму, але при виборі жанрів довелося обмежитись "містикою"
Гарно написано.
Рута, дякую.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати