57 670
“Ярий”
Анотація до книги "Час (не) лікує..."
- Навіщо ти це робиш, Маша? Ми провели разом ніч, а тепер, як нічого не бувало, ти йдеш зустрічати свого хлопця!
– А що ти хотів Вадим? Продовження стосунків, почуттів, кохання? – кидаю саркастично. - Забудь про це! Ти надто старий для мене…Не підходиш. Мені потрібний справжній чоловік… Сильний, розумний, гарний! А ти… Нікчема! - повторюю його слова, якось сказані мені.
- Значить, це твоя помста?
- Ні… Я просто хотіла перевірити, заради чого так убивалася п'ять років тому… І знаєш… Не вразив! Даремно плакала! – кидаю сухо та помічаю, як Вадим щільно стискає щелепу. Злиться. – Забудь про все, що було… Я йду до Домініка і буду з ним!
Чоловік вмить виявляється біля мене, охоплює мою талію і закидає собі на плече.
- Так, ні чорта подібного! - гарчить і несе до своєї машини.
*Однотомник, ХЕ.
– А що ти хотів Вадим? Продовження стосунків, почуттів, кохання? – кидаю саркастично. - Забудь про це! Ти надто старий для мене…Не підходиш. Мені потрібний справжній чоловік… Сильний, розумний, гарний! А ти… Нікчема! - повторюю його слова, якось сказані мені.
- Значить, це твоя помста?
- Ні… Я просто хотіла перевірити, заради чого так убивалася п'ять років тому… І знаєш… Не вразив! Даремно плакала! – кидаю сухо та помічаю, як Вадим щільно стискає щелепу. Злиться. – Забудь про все, що було… Я йду до Домініка і буду з ним!
Чоловік вмить виявляється біля мене, охоплює мою талію і закидає собі на плече.
- Так, ні чорта подібного! - гарчить і несе до своєї машини.
*Однотомник, ХЕ.
