Босорка. Прощення зеленокосої діви

– Та просто сни дивні сняться...
– Дивні? – босорка злегка примружила очі, дивлячись на панянку. Кіт в кутку ліг на лапки і спостерігав за ними, злившись з тінню.
– Вже більше року пройшло зі смерті матері. – почала дівчина. – Після того, як я сходила на її могилу в день її смерті, мені постійно почала снитися покійна матір. І в кожному сні вона схвильовано кричить, щось просить, але я її не чую.