Успіх став моїм щитом. Я витратила роки, щоб випалити його ім’я зі своєї пам'яті й стати тією, ким є зараз, проте старі шрами ніколи не брешуть.
Тимур Созановський. Мій особистий дев'ятий вал і головна помилка минулого. Він був моїм першим «люблю» і першим «ненавиджу»; чоловіком, який грав мною, поки не набридло, а потім пішов, залишивши попіл замість душі. Я обіцяла собі ніколи не озиратися назад, але у долі специфічне почуття гумору.
Тепер ми маємо працювати разом. Один проект. Одна мета. І нескінченна кількість спогадів, від яких досі плавиться шкіра. Я стала значно сильнішою, але чи вистачить цієї сили, щоб не згоріти в його очах знову?