Бог спостерігав.
Не як отець. Не як творець. А як втомлений свідок.

Світ за світом тонули в крові. Зло, створене людьми і породжене з безодні, проростало в реальність, як отруйний бур’ян:
маніяки різали невинних, демони вселялися в дітей, стародавні прокляття поглинали міста.
А люди — лише дивилися. Жадали шоу. Розважались страхом.

Бог більше не міг мовчати.

«Вони люблять монстрів більше, ніж добро. Тоді хай спостерігають, як знищується саме зло».

І Він створив місце — поза простором і часом.
АРЕНА КІНЦЯ.

Це не пекло. І не рай.
Це була машина очищення.