Напевно, чимало хто із постійних членів Літнету час від часу бере участь у різних літературних конкурсах. Це і можливість випробувати власні сили, і тренування, і навчання, і, навіть, спроба перемогти, тобто довести насамперед собі самому, що ти, як автор, чогось вартий. Я не виняток і цього року долучився до конкурсу історичного оповідання "ProМинуле", що проводиться вже вдруге. Минулого року зробити цього банально не встиг, тож цьогоріч вирішив не втрачати свого шансу. Так народилася новела "Останній романс", присвячена одному із маловідомих в Україні поетів. 

Варто зазначити, що тему конкурсу організатори визначили так - "Українська еліта ХІХ століття". Скажу відверто: не моя тема, не моя доба і не мої герої. Ну абсолютно! Та в тому і була головна спокуса - писати не про те, що тобі самому подобається, а навпаки. А це відверто дисциплінує, бо доводиться виходити із зони особистого комфорту. Я обрав для себе кілька персонажів, про які можна було б розповісти щось цікаве. Кожен із них був у чомусь ідеальним, і мав якісь слабкості та вади. Але оскільки рішення про участь у конкурсі приймалося мало не за тиждень до крайнього терміну подачі рукописів, тож довелося обрати найлегший шлях. І писати про ту людину, з якою я колись був побіжно знайомий. Так народився "Останній романс", що увійшов до шорт-листу, і вже цього року буде опублікований у збірці. Як зазначили під час нагородження організатори конкурсу: "У вас дуже соковита мова і напевно саме до вашого твору буде найбільше приміток". Щож, побачимо. 

А поки що читайте новелу тут. :-) :-) :-)