Всі письменники мріють, про те, щоб їх книги не просто читали, а й про те щоб вони подобалися читачам.
Ну і звичайно шукають різні засоби для того, щоб досягнути цієї цілі.
Є різні думки, як цього досягнути: хтось думає, що секрет в хитромудрому сюжеті, хтось, що в емоційних гарно прописаних героях, хтось намагається через ідеальне опановування художніми засобами.
Але очевидно, що всього цього не достатньо. Інакше б видавництва завжди видавали лише бестселери та ніколи - невдалі книги.
В мене є своя версія чому так. Звичайно потрібно ставати майстром, продумувати сюжет і прописувати персонажів, але це все не спрацює, якщо ми не будемо вкладати свою "душу".
Можу з впевненістю сказати - що це реальна річ: дуже гарно виходить лише те, в що нам вдалося вкласти цю свою "живу енергію". Саме це відрізняє майстра від ремісника. Ремісник робить якісно - але відсторонено, майстер вкладає у свій твір частинку себе. Саме в цьому і різниця -чому один твір зачіпає нас, а інший - ні.
Це не проста річ. Це не можна пояснити. Це не можна показати. Але воно працює.
8 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДуше, це, звичайно, добре. Не дарма ж її багато хто хоче отримати. Але я недавно побачив статистику які книги купували люди на зимову тисячу, і зрозумів, що головне - це попасти в цільову аудиторію. Знати чого хочуть люди, і вміти їм це продати.
Кіт Анатолій, Навряд чи отримувачі "зимової тисячі" - це цільова аудиторія для письменників. ) Тим паче жанрових )
Нууу, я і погоджуюсь і ні)) одна книга, куди я вклала прям частку себе - не зайшла, а інша книга (не можу сказати, що там немає мене, чи я писала на попит - вона просто була інша) зайшла одразу... Мені аж сумно було(
Герман Харрінгтон, аналогічно)) а якщо ще й дедлайн якийсь встановити, то все, буде якесь "агу-га-га")))
Згодна з Вами, але не повністю.
«Душа» в творі — це те, що робить текст живим і здатним по-справжньому зачепити. Без неї навіть ідеально вибудуваний сюжет часто залишається холодним і забувається. Саме тому ремісник і майстер — це різні рівні. Один робить, інший — проживає.
Але я також бачу, що навіть твори з дуже щирою енергією далеко не завжди стають бестселерами. Тут вже вступає в гру складніша алхімія: має співпасти і сильний сюжет, і влучність у часі, і попит аудиторії саме на цю тему, і певна частка везіння. Іноді книга з душею виходить занадто нішевою або випереджує свій час — і тоді її оцінять лише через роки.
Тож «душа» — це необхідна умова, але не єдина. Вона дає шанс бути почутим по-справжньому. А от щоб стати бестселером, потрібен ще й вдалий збіг обставин і ринку.
Дуже вдячна за цей текст — змушує задуматися.
Герман Харрінгтон, ✨❤️✨
Насправді, повністю з вами погоджуюсь✨ та й писати набагато приємніше, коли вкладаєш душу.. який би твір не вийшов, та коли він прожитий автором від початку до кінця, воно реально чіпляє✨
Ана Харві, 100%
Щодо якості твору - так. Щодо попиту - наші видавництва ліниві. Вони нікого не рекламують і друкують тих, хто вже сам прорекламувався. І в основному виїзжають на перекладах іноземних авторів, використовуючи вже наявну рекламу. А якщо й фільм є - то супер.
Дієз Алго, Мабуть. Ще не вивчав це питання.
Згодна
Хоч би що ви не вклали, є попит. Або ловити мейнстрім, або створювати його. Якщо не помиляюсь, Роулінг якісь видавництва відмовили. Та хтось ризикнув. Проблеми наші: а) нема бажаючих вкладати гроші в україномовну літературу; б) значно менша кількість україномовних. Але ще одна, головна зараз - це війна. А майстер ви чи не майстер, це вже другорядне.
Вадим Сухобрус, Перший раз почув про цього письменника )) Довелося гуглити))
❤️❤️❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати