Як варіант: на початку він - багатій, а в кінці твору - бідняк, бо пообіцяв покласти всі скарби до ніг коханої і дотримав слова. Але вони обоє щасливі, бо з милим рай і в курені :-)
Треба, щоб був королем (на крайняк принцем), великим магом, володарем якогось світу (краще кількох), відважним воїном, пристрасним коханцем, ну і перевертнем-вампіром, ясне діло. Чи хоча б інопланетянином.
Бо інакше про що ж там читати?..
Показати
2 відповіді
11.01.2019, 22:38:36
Анатоль, і ще - прикидатися бідняком. Це було б ідеально! Аплодую вам за цей коментар))))
Таке. Немає за що вибачатись. Якщо читали мої твори і вам не сподобалось, то взагалі, я маю вибачитись, що забираю Ваш час обговоренням того, що Вам не потрібно
Залежить выд того, які завдання ви перед героєм покладаєте і як будете закручувати сюжет.
Наприклад якщо сюжет рано чи пізно набуде масштабу світового конфлікту, то і ресурси ддля цього головному герою знадобляться не малі. От же бідним хлопчиною з села подібний головний герой якщо і буде, то доведеться писати історію про його рух нагору і власне здобуття звьязків і ресурсів для рішення глобальних проблем. При цьому всі дії і наслідки дій мають бути логічно прописаними.
Як що ж багатій, то тут знову потрібно як мінімум прописати передісторію.
Ну і найкраще робити основу сюжету і конфлік з яким доведеться зіткнутися головному героєві такою, щоб можна будло її вирішити без роялів, але і не відверту фатальність(якщо звичайно ви пишете драму і тим паче трагедію, то інша справа).
На мій погляд усе залежить від автора. Заможній герой теж може бути цікавим. Не обовязково брати стереотип. Всадовіть його до інвалідного візка, залиште без документів та звязку десь у далекій країні. Нехай вивертається. Так само як і звичайний хлопець, може бути цініком та потворою у моральному плані. У яку круговерть подій ви їх відпарвите, те і буде цікавим. Головне, щоб це не було відображенням стереотипів сьогодення, які позалазили до телесеріалів та книжок. Успіхів вам Анна, та шаленого натхнення.
Andris Lagzdukalns , Гонитва за унікальністю на мою думку перший гвіздок в труну хорошого твору. Не потрібно не думати над тим щоб написати унікального персонажа. А просто писати пересічного персонажа просто не забуди про його характер, історію, цілі і потім не протиречити раніше заданним критеріям. Просто зараз частіше усього зустрічається такий парадокс. Кожен намагається написати щось унікальне і в гонитві за цим забуває часто про логіку, адекватнысть і решту деталей які могли б зробити задум дійсно цінним.
Ось наприклад у мене в чорновиках лежить проло гдо свого так бы мовити дебюту. Нічого унікального, по факту збирав зі світу по нитці. але задуманий сюжет повинин би замінити цю шаблонність.
А щодо золотої середини? Не багатій, не бідняків, а майстер свого діла, професіонал. А ще краще, якщо ці якості виявляє героїня - наразі мало оповідань, де б дівчина мала хоч щось, окрім вроди та вередливого характерна.
А взагалі, все залежить від історії, яку ви хочете розповісти.
Найсильніше враження з усіх прочитаних книжок в мене від "Квіти для Елджернона". Там герой взагалі слабоумний. На другому місці напевне герої "Собор Паризької Богоматері". Пастор, Квазімодо, мати "циганки".
10.01.2019, 10:53:23
Плюсую! Ці книги читала давно, але їх персонажі до сих пір тримають під враженням.
Цікаво читати якісні історії))
Мені певною мірою шкода багатих і крутих героїв. Часто-густо вони мають фінансову характеристику, вольове підборіддя та міцний біцепс - і досить. Об'єкт для задоволення жіночих забаганок готовий. Характер, мотивація, почуття - ні, не чули((
Якщо ви добре відчуваєте сучасні читацькі смаки у соц. мережах, розумієте, що чіпляє аудиторію, вмієте створювати короткі відео і вже ведете власний активний канал - цей конкурс для вас! Ми хочемо знайти людей, з якими зможемо
. . . Суддя Ковелл сидів у своєму високому шкіряному кріслі за великим письмовим столом із темного горіха. Сидів абсолютно рівно, мов статуя. Спина випрямлена, плечі розправлені, руки акуратно складені перед собою
Коротко про особисте. Не для жалості, а для розуміння. Без оформлення, без слайлів, без прикрас. Ситуація, яка вийшла з-під контролю і ранила мене. Хтось подумає що я перебільшую, хтось недочита блог, хтось відгукнеться,
Доброго часу доби, мої хороші! ☀️ З радістю повідомляю «Запис 11» книги «Щоденник Реда» вже доступний на сайті ✅ Графік публікації: з понеділка по п’ятницю о 12:00. ✦ Колаж до «Запису 11»
Вітаю, любі букнетівці! ❤️ Запрошую до проди "ВЕСІЛЛЯ В МІЛЬЯРДЕРА": —Я тебе шукав. Тоді, — натякаю на минуле. —А я не просила. І зараз цього не потрібно робити. У мене троє дітей, Максе! — вона ледь шепоче,
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
18 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПростим. Багатії в серіалах набридли,, та й від нашого життя далеко.
Larisa Chelter, Дякую, почуто))
Як варіант: на початку він - багатій, а в кінці твору - бідняк, бо пообіцяв покласти всі скарби до ніг коханої і дотримав слова. Але вони обоє щасливі, бо з милим рай і в курені :-)
Треба, щоб був королем (на крайняк принцем), великим магом, володарем якогось світу (краще кількох), відважним воїном, пристрасним коханцем, ну і перевертнем-вампіром, ясне діло. Чи хоча б інопланетянином.
Бо інакше про що ж там читати?..
Анатоль, і ще - прикидатися бідняком. Це було б ідеально! Аплодую вам за цей коментар))))
Я вважаю, що треба писати про те, що знаєте. Про той світ, який вам ближче. Так герої вийдуть реалістичнішими, живішими.
Дякую, слушна порада
Цікаве поєднання протилежних героїв у творі. Як бідняк досягає мети.
Колись вчилась писати. Герой має еволюціонувати, в цьому світлі Ваші ідеї не позбавлені сенсу
А про звичайних людей, зі своїми слабкостями та силою, вже не цікаво?
Таке. Немає за що вибачатись. Якщо читали мої твори і вам не сподобалось, то взагалі, я маю вибачитись, що забираю Ваш час обговоренням того, що Вам не потрібно
Залежить выд того, які завдання ви перед героєм покладаєте і як будете закручувати сюжет.
Наприклад якщо сюжет рано чи пізно набуде масштабу світового конфлікту, то і ресурси ддля цього головному герою знадобляться не малі. От же бідним хлопчиною з села подібний головний герой якщо і буде, то доведеться писати історію про його рух нагору і власне здобуття звьязків і ресурсів для рішення глобальних проблем. При цьому всі дії і наслідки дій мають бути логічно прописаними.
Як що ж багатій, то тут знову потрібно як мінімум прописати передісторію.
Ну і найкраще робити основу сюжету і конфлік з яким доведеться зіткнутися головному героєві такою, щоб можна будло її вирішити без роялів, але і не відверту фатальність(якщо звичайно ви пишете драму і тим паче трагедію, то інша справа).
Анна Пахомова , Ні за що. Ви спитали, я написав перше, що пришло в голову.
На мій погляд усе залежить від автора. Заможній герой теж може бути цікавим. Не обовязково брати стереотип. Всадовіть його до інвалідного візка, залиште без документів та звязку десь у далекій країні. Нехай вивертається. Так само як і звичайний хлопець, може бути цініком та потворою у моральному плані. У яку круговерть подій ви їх відпарвите, те і буде цікавим. Головне, щоб це не було відображенням стереотипів сьогодення, які позалазили до телесеріалів та книжок. Успіхів вам Анна, та шаленого натхнення.
Andris Lagzdukalns , Гонитва за унікальністю на мою думку перший гвіздок в труну хорошого твору. Не потрібно не думати над тим щоб написати унікального персонажа. А просто писати пересічного персонажа просто не забуди про його характер, історію, цілі і потім не протиречити раніше заданним критеріям. Просто зараз частіше усього зустрічається такий парадокс. Кожен намагається написати щось унікальне і в гонитві за цим забуває часто про логіку, адекватнысть і решту деталей які могли б зробити задум дійсно цінним.
Ось наприклад у мене в чорновиках лежить проло гдо свого так бы мовити дебюту. Нічого унікального, по факту збирав зі світу по нитці. але задуманий сюжет повинин би замінити цю шаблонність.
Багатій 100 процентовий варіант. Але мені подобаються такі, що аж занадто не акцентують на цьому увагу.
Дякую, почуто
А щодо золотої середини? Не багатій, не бідняків, а майстер свого діла, професіонал. А ще краще, якщо ці якості виявляє героїня - наразі мало оповідань, де б дівчина мала хоч щось, окрім вроди та вередливого характерна.
А взагалі, все залежить від історії, яку ви хочете розповісти.
Про героїнь це ви влучно примітили
Найсильніше враження з усіх прочитаних книжок в мене від "Квіти для Елджернона". Там герой взагалі слабоумний. На другому місці напевне герої "Собор Паризької Богоматері". Пастор, Квазімодо, мати "циганки".
Плюсую! Ці книги читала давно, але їх персонажі до сих пір тримають під враженням.
Багатій 100 процентовий варіант. Але мені подобаються такі, що аж занадто не акцентують на цьому увагу.
Багатій 100 процентовий варіант. Але мені подобаються такі, що аж занадто не акцентують на цьому увагу.
Цікаво читати якісні історії))
Мені певною мірою шкода багатих і крутих героїв. Часто-густо вони мають фінансову характеристику, вольове підборіддя та міцний біцепс - і досить. Об'єкт для задоволення жіночих забаганок готовий. Характер, мотивація, почуття - ні, не чули((
Анна Пахомова, нуднуватий не певний тип героїв, а спроба замінити героя плоскою картинкою чи стереотипом.
Цікаве поєднання протилежних героїв у творі. Як бідняк досягає мети.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати