Обід для мурахи

Мураха зупинилася, оглядаючи перешкоду попереду. Дивний величезний предмет перекривав їй шлях додому до рідних. Бідолашна комаха подивилася на всі боки в надії вибратися з цієї неочікуваної пастки. Недовго думаючи, мураха побігла вперед по тілу.

- Гей, Стів! - Величезний чоловік у формі спішно прямував до свого напарника. - Там за сосною те, що ми шукали.

У лісі між дерев стояла поліцейська машина. Фари горіли, а мигалка зверху сповіщала про лиховісну подію – синій, червоний, синій, червоний. Двоє чоловіків бродили біля автомобіля в пошуках доказів. У трьох метрах від них лежав труп.

Стів попрямував слідом за напарником. Чоловік вочевидь був молодший і стрункіший свого напарника. Стівен більше скидався на поліцейського, який проводить час у спортзалі і ділянці, перериваючи постійно нові справи.

Кевін же навпаки, навіть зараз не соромився жувати пончик у двох кроках від посинілого трупа. Зазвичай Кевін сидів за кермом і не виходив з авто, поки цього не буде вимагати ситуація, але сьогодні він був на диво активний.

- Дивись, тут документи. – Кевін облизав пальці від глазурі і нагнувся за гаманцем.

- Куди? – Стів важко зітхнув. – А рукавички? – Іноді Стів мріяв їздити без напарника. Всяко краще, ніж з Кевіном.

Кевін махнув рукою і підняв документи з землі. Обтерши їх від моху і бруду о свої штани, поліцейський розкрив гаманець.

- Стівен Рут. – Кевін  тупим поглядом витріщився на напарника. Стів не зводив погляд. – Це ж твій гаманець ... І фото ...

Глухий удар припав якраз під потилицю Кевіну. Чоловік впав на свіжі соснові голки мертвий. Залишок пончика покотився геть з рук. Мураха повернулася за ласощами.