Як ви вважаєте?

Сьогодні приступила до оцифровування останньої частини свого твору. От тільки кінець мені не подобається. Занадто все печально і сумно.

Чи варто переписувати фінал того, що вже написане?

4 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Анатоль
29.08.2018, 06:25:21

Що таке оцифрування твору?

Показати 13 відповідей
Анатоль
30.08.2018, 07:22:48


Віктор Полянко
, Якщо програма може генерувати, то чому б її не пристосувати і для оцінювання.
І тоді журі не потрібно паритись.
А щоб і читач не парився, то хай і читає програма і отримує задоволення, чи навпаки, плюється і матюкається.

Ви автор. І маєте від початку бачити фінал власного твору - чи там будуть сльози та шмарклі, чи геппі-енд. )))

Показати 2 відповіді
Холод Влада
29.08.2018, 22:53:18

Іва Білка, С.Кінг писав, що у гарного письменника герої живуть своїм життям і розвиваються протягом твору і тому самі ведуть до логічного фіналу, який дуже часто кардинально відрізняється від того образу фіналу, який бачив в голові автор ще на початку твору)))

avatar
Крися
29.08.2018, 06:58:04

Доброго ранку! Це на Ваш смак. :)

Інші блоги
Вона не готова виходити за ревнивця й власника?
— Вікторіє… — Гришо… Починаємо говорити одночасно. — Спочатку ти, — пропоную їй. — Я хочу цю дитину. І якщо ти проти, в мене до тебе немає жодних претензій. Можливо, я була неправа, зважившись на це
Ранкове оновлення книги"Сім років мовчання"❤️
Любі мої читачі❤️ Бачу, ранкові розділи вам подобаються більше. Тому тримайте сьогоднішній розділ книги "Сім років мовчання" раніше.☺️ Заварюйте запашний чай або ароматну каву та прошу до читання! Гарного
Новий розділ та візуалізація.✨
Всім привіт! ⁠♡⁠‿⁠♡⁠ Новий розділ «Отруйна закоханість» вже на сайті. Мої любі!♥️ Щоразу забуваю, що не всі з вас підписані на мій Telegram-канал. Тож дублюю візуали героїв і тут,
«осіння колискова»: Ніжна та світла поезія
Є у цій порі щось абсолютно зачаровуюче. Коли ранкове сонце ще спить, вітер грається з волоссям, а під ногами ніжно шурхотить опале листя, здається, що зупиняється сам час. Ця осінь вміє загортати у затишок, наводити лад у
Рецензія: Драксарія:ехо Безодні (ксенія Терещенко)
Коли світ навколо тебе намагається вижити за рахунок твоєї плоті, а академія зустрічає тебе не хлібом і сіллю, а перспективою здохнути ще до обіду... Уявіть собі реальність, де все навколо нагадує липкий кошмар у декораціях
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше