Пригадала, що під час обговорення прочитаних текстів мені ставили питання, які видання/сайти можуть допомогти краще опанувати українську мову. 

Оминаючи проблеми пунктуації (щодо неї правила в російській та українській мові майже однакові), маємо кілька поширених типів помилок:

1) орфографічні (помилка в написанні слова),

2) лексичні (не те слово, не відповідає змісту того, що автор хотів сказати, росіянізм, калька тощо),

3) граматичні (неправильне узгодження слів, зокрема в роді (напр., "біль", "нежить", "накип" - він, тому сильний, нестерпний, давній, "путь" - вона, тому легка, довга, щаслива), неправильне вживання прийменників (завдання з математики, а не по матемитиці) тощо). Окрема трагікомедія - дієприкметники, які в українській мові вживаються й творяться не зовсім так, як у російській. 

Орфографію й пунктуацію будь-яка розумна людина здатна опанувати сама. Щодо іншого трохи складніше, адже менше твердих правил і більше матеріалу для запам'ятовування. Але майже з усіма "затиками" допоможе елементарна література з підготовки до ЗНО з української мови. 

Ющук І.П. Практикум з правопису і граматики української мови - перевірений часом динозавр, за яким готувалися покоління абітурієнтів. Вживання прийменників - параграф 102 (з прикладами), творення і вживання дієприкметників - параграфи 88-89. Приємно, що автор наголошує на тому, як не можна. Наприклад, вживати суфікси "ш", "вш" в активних дієприкметниках. Не можна: посивівший, змарнівший. Можна: посивілий, змарнілий.

Авраменко О.М., Блажко М.Б. Українська мова та література: Довідник. Завдання в тестовій формі - найпопулярніший посібник із завданнями-тестами та поясненням (здебільшого таблиці та стислий виклад правил). Лексикологія тут простенька, гратися з нею не дуже цікаво, але с. 29. Прийменник - с.127, дієприкметник - правила на с.100, тести - починаються зі с.109. 

Олександр Авраменко, співавтор цього посібника, також по півтори-три хвилини розповідає про різні казуси граматики й слововживання у "Сніданку з 1+1", тут можна переглянути 214 відео (заголовки повно відбивають зміст).

Щодо різноманітних складнощів перекладу усталених висловів з російської розповідає у своєму блозі професор Олександр Пономарів. Це популярна сторінка, мені здається, про неї знають всі чи майже всі, але ж. 

У посібнику Т. Вакуленко та Н. Косенко є антисуржик (с. 5), упорядкований за принципом "правильно - неправильно", можна знайти багато відповідей на питання щодо правильного поєднання слів (с. 249) та перекладу з російської (с.162). У розділі 6 цього посібника вміщено словник закінчень -а(я) та -у(ю) в родовому відмінку однини іменників чоловічого роду ІІ відміни (простіше кажучи, столА чи столУ). Але з такою метою можна користуватися й електронною версією одинадцятитомного тлумачного словника української мови, де є зручне віконце пошуку. Щоправда, ним можна користуватися і з багатьма іншими цілями. Наприклад, він ніколи не збреше щодо роду слів "біль" чи "собака". 

Для вступників є безліч сайтів, добірок та інфографіки щодо русизмів, наприклад: ось, ось чи ось. Не варто довіряти одному джерелу - принаймні потрібно уважно дивитися, на які ресурси посилаються автори таких добірок. Зрозуміло, що є велика різниця, на авторитетний словник/довідник/посібник чи на паркан або дядю Васю. 

Головне: будь-який проблемний момент завжди можна прогуглити, бо ми живемо в крутий час майбутнього, яке вже настало.

Сподіваюсь, комусь знадобиться ця інформація. Щасти.)