Додано
03.06.18 14:03:26
Мої перші романи
Усім привіт!
Ось недавно лише я почала писати свій перший роман "Ти—одна на мініон".
Відразу хочу сказати, що це не завсім моя ідея була писати цей роман... Ідею мені подала моя подруга ще около року тому. І ось не так давно, ми говорили про цей роман, звісно ні вона, ні я нічого ще не писали, але я ось вирішила спробувати. Надіюсь, непогано виходить...
Я була б дуже вдячна тим, хто читає, за коменти. Я готова як до поганої так і до гарної критики.
І ще хочу сказати, що я вже давненько пишу ще один роман "Довгоочікуване кохання", але так як не було інтернету я не змогла його писати, тож там не так багато написано. Проте ближчим часом я перепишу його сюди і тут буду дописувати.
Усім дякую за увагу)
Валерія Ластівка
7
відслідковують
Інші блоги
Привіт, містхейвенці ♡ Нарешті я якось змогла зробити короткий буктрейлер✨️ Чомусь якість, правда, дуже зжерло, але атмосфера, думаю, передалась. Дякую, що підтримуєте, що зі мною❤️
Його уже оплакали, поховали і звикли говорити про нього у минулому часі. Що далі? Залягти на дно? Чи одного дня сісти перед камерами в прямому ефірі й сказати: «Як бачите, я живий»? У новій главі Леон більше
— З вами все гаразд? — стурбовано запитує мене Ліана, і тільки тоді я розумію, що застогнав уголос. Ще бракувало відкритися перед дівчиною, що я її хочу! А з іншого боку… Рано чи пізно вона опиниться в моєму ліжку.
Схоже, спокій сьогодні лише сниться. На вас чекають серйозні розбірки між Віктором і Дімою, де емоції вийдуть з-під контролю, а сказані слова можуть мати серйозні наслідки. Чи вдасться їм знайти спільну мову, чи цей
Стіни древньої фортеці пам'ятають чимало таємниць, але коли стикаються одержимість мага та холодна воля доскокатої зброї, шлях до влади стає смертельно небезпечним. — А тепер я закопав себе поруч із тобою... Думав,
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиШановне панство :)
Я тут зазирнула на особисту сторінку авторки. У розділі "Про мене" сказано, що їй 16 років :)
Загалом, звісно, згодна, що оформлення тексту має принципове значення. З цим важко сперечатись :) І звертати на це увагу варто вже зараз. Так поступово сформується власний стиль, звичка викладати думки чітко й логічно. Це процес тривалістю в життя, тож у ньому не можна стати бездоганним, але й відкладати на потім не треба. От цей допис у блог, як слушно радить пан Sirius M, дійсно потребує редагування.
Але водночас мені здається, що й читачам не варто бути надто категоричними ;)
Пані Валеріє, я не сумніваюся: вам буде що тут заперечити, але насправді 16 років - це лише початок шляху, і життєвого, і творчого. Ну так уже воно є) І це нормально. Прочитала першу сторінку твору. Так, видно, що писала його ще зовсім юна людина, початківець. Але це теж нормально - це найнормальніша річ у світі! Всі починають. У всіх були перші спроби. У всіх - наступні спроби були щораз кращими за перші. І ніхто так не потребує моральної підтримки, як зовсім юний автор.
Heidenfeuer , Дякую. А висновки я зробила) І маю намір їх дотримуватись)
Пані Валерія, я не читав вашого твору, і певно що поки не буду ризикувати. Я б не хотів аби ви образились на мене за цей коментар. Я пишу більш-менш розгорнуто аби ви винесли із цього якийсь урок. Насамперед я не хотів би судити про ваші письменницькі таланти, бо я всього-на-всього графоман що у цьому сам мало що розуміє. Але я маю достатньо досвіду аби вказати вам на деякі тонкощі у цій справі.
Ви можете запитати як я взагалі можу писати коментар не прочитавши самого твору?
Все просто. Мені достатньо одного запису у вашому блозі. Можливо вам здається що це лише блог і його не варто якось оформлювати. Але це неправильно. Люди це читають, і вони складають враження про вас та вашу творчість навіть на основі такого короткого уривку тексту. Перечитайте його самі та побачите що це одне нескінченне речення. Так не можна робити. Ні в тексті книги, ні в блозі. Це неможливо читати. Ваші думки мають розділятися крапками, бо інакше це просто суцільний потік свідомості. Люди не можуть сприймати його у такому форматі.
Більше скажу, чим коротше речення, тим краще в більшості випадків.
Про абзаци що мають розділяти споріднені однією думкою речення я промовчу. Ситуація аналогічна.
Sirius M, Дякую, за настанови. Я прийму до уваги Вашу критику та буду виправлятись)
І я зовсім не ображаюсь на погану критику. Навпаки, так як я лише починаю, я б хотіла знати про свої недоліки як з боку читачів, так і з боку колег-авторів)
мої очі. мій мозок.
Лавра Ольгів , трохи глянув. Згоден.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати