Усім привіт!
Ось недавно лише я почала писати свій перший роман "Ти—одна на мініон".
Відразу хочу сказати, що це не завсім моя ідея була писати цей роман... Ідею мені подала моя подруга ще около року тому. І ось не так давно, ми говорили про цей роман, звісно ні вона, ні я нічого ще не писали, але я ось вирішила спробувати. Надіюсь, непогано виходить...
Я була б дуже вдячна тим, хто читає, за коменти. Я готова як до поганої так і до гарної критики.
І ще хочу сказати, що я вже давненько пишу ще один роман "Довгоочікуване кохання", але так як не було інтернету я не змогла його писати, тож там не так багато написано. Проте ближчим часом я перепишу його сюди і тут буду дописувати.
Усім дякую за увагу)
3 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиШановне панство :)
Я тут зазирнула на особисту сторінку авторки. У розділі "Про мене" сказано, що їй 16 років :)
Загалом, звісно, згодна, що оформлення тексту має принципове значення. З цим важко сперечатись :) І звертати на це увагу варто вже зараз. Так поступово сформується власний стиль, звичка викладати думки чітко й логічно. Це процес тривалістю в життя, тож у ньому не можна стати бездоганним, але й відкладати на потім не треба. От цей допис у блог, як слушно радить пан Sirius M, дійсно потребує редагування.
Але водночас мені здається, що й читачам не варто бути надто категоричними ;)
Пані Валеріє, я не сумніваюся: вам буде що тут заперечити, але насправді 16 років - це лише початок шляху, і життєвого, і творчого. Ну так уже воно є) І це нормально. Прочитала першу сторінку твору. Так, видно, що писала його ще зовсім юна людина, початківець. Але це теж нормально - це найнормальніша річ у світі! Всі починають. У всіх були перші спроби. У всіх - наступні спроби були щораз кращими за перші. І ніхто так не потребує моральної підтримки, як зовсім юний автор.
Heidenfeuer , Дякую. А висновки я зробила) І маю намір їх дотримуватись)
Пані Валерія, я не читав вашого твору, і певно що поки не буду ризикувати. Я б не хотів аби ви образились на мене за цей коментар. Я пишу більш-менш розгорнуто аби ви винесли із цього якийсь урок. Насамперед я не хотів би судити про ваші письменницькі таланти, бо я всього-на-всього графоман що у цьому сам мало що розуміє. Але я маю достатньо досвіду аби вказати вам на деякі тонкощі у цій справі.
Ви можете запитати як я взагалі можу писати коментар не прочитавши самого твору?
Все просто. Мені достатньо одного запису у вашому блозі. Можливо вам здається що це лише блог і його не варто якось оформлювати. Але це неправильно. Люди це читають, і вони складають враження про вас та вашу творчість навіть на основі такого короткого уривку тексту. Перечитайте його самі та побачите що це одне нескінченне речення. Так не можна робити. Ні в тексті книги, ні в блозі. Це неможливо читати. Ваші думки мають розділятися крапками, бо інакше це просто суцільний потік свідомості. Люди не можуть сприймати його у такому форматі.
Більше скажу, чим коротше речення, тим краще в більшості випадків.
Про абзаци що мають розділяти споріднені однією думкою речення я промовчу. Ситуація аналогічна.
Sirius M, Дякую, за настанови. Я прийму до уваги Вашу критику та буду виправлятись)
І я зовсім не ображаюсь на погану критику. Навпаки, так як я лише починаю, я б хотіла знати про свої недоліки як з боку читачів, так і з боку колег-авторів)
мої очі. мій мозок.
Лавра Ольгів , трохи глянув. Згоден.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати