Додано
10.05.18 11:50:12
Потрібно поради ))
Всім привіт. В мене є книга, над якою почала працювати 7 років тому, рік тому завершила (власне моя "Вишенька"). Ні! Я не повільно пишу! Писала з переривами. Сюжет книги придумала ще на початку ідеї написати книги, але писала її з великими відривами (було взагалі не дивилася до книги 5 років). Закидала, бо появлялася підозра, що це не буде нікому цікаво, це не модно і так далі. Кожного разу, коли хтось з моїх знайомих прочитав написані рядки, це мене мотивувало писати далі. Головне, що вже книгу прочитало приблизно 100 людей, зараз в процесі читання є багато людей. Переважно хороші відгуки. Але все ще немає впевненості, що книга може бути успішною.
Питання: ДЕ ВЗЯТИ ЦЮ ВПЕВНЕНІСТЬ? В ЯКОМУ МАГАЗИНІ ВОНА ПРОДАЄТЬСЯ?
Ольга Торська
20
відслідковують
Інші блоги
Привіт! Уже за два дні, у середу, я стартую з новою історією. Трохи переживаю, була перерва, тому сподіваюся на підтримку від вас! Історія зав'язана на фіктивності стосунків. Сподіваюся, що вам буде цікаво. —Тримай
Привіт-привіт! Я вітаю вас у моїх чарівних світах! Сьогодні я занурилася у творчий процес і відчула шалене бажання створити для моїх героїнь щось дійсно особливе. Навколо вже панує святковий настрій: всі одягають персонажів
Віга не говорила з ним про майбутнє чи про минуле, про роботу, про друзів чи рідню. Вона розповідала легенди про давніх богів, про духів, про сузір'я... І нічого про себе. Нічого не сказала й тоді, коли він поцікавився
Привіт усім! Смішна історія трапилася зі мною сьогодні вранці: відкрила свої книги на комп’ютері просто перечитати сцену (бо телефон вже глючить) і закинути новий роділ роману, а там... "Нічо собі відкриття!" - сказала
Всім привіт. Поки пишеться наступна глава книги "Тепло листопаду та Різдва". Представляю вам візуалізацію головних героїв та візуалізацію нової глави. Де Ембер приїжджає на нове місце, де буде жити. Тож, наші головні
9 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиМабуть, у авторів, які раніше ніколи не займались письменницьтвом їхня перша книга так і народжується). Я теж свою написала 7 років тому за пів року, але то було дуже сире. Закинула її на 3 роки, потім повернулась та почала редагувати. Теж не було впевненості, що з цього щось вийде й знов закинула на декілька років. Потім всеж таки вирішила донести її до читачів, знов відредагувала та виклала. Треба вірити в себе! Всі наступні книги будуть більш якісні. З часом ви будете удосконалювати свою майстерність, повірте).
Лише всередині вас) Якщо ви в себе не повірите — ніхто не повірить) Бажаю вам успіхів та натхнення!
Взагалі немає значення термін написання :) А от цікаво, що до впевненості. Зміни є? Стільки часу пройшло ...
Неважливо скільки ви готували твір. Важливо, який він вийшов.
Перевірити можливо тільки читацьким оком. Тож викладати на читацький суд потрібно.
Не потрібно для цього ніякої впевненості, лише цікавість.
А справжня впевненість річ у собі. Багато авторів не впевнені в якості своіх творів, причому незалежно від іх якості. Це слабкість всіх інтравертів, вона з творчостю не пов'язана.
Иван Борн, Дуже дякую)
Сім років... Колего, дайте потиснути вам руку - я вже 10 років пишу один роман ))) щодо впевненості... твори, що пишуться так довго, за визначенням - не комерційні, а для душі. Вам цікаво писати? То й пишіть. :)
Эльга Кроу, ну ми ж оптимісти)не дарма оце писала я...треба вивести в люди)))
Та сама історія, але 16 років :D
Мені здається, що певний страх і сумніви у власних здібностях притаманні кожному автору. Навіть класики в собі сумнівалися. Але принаймні тих читачів, від кого ви маєте схвальні відгуки, ваша історія зачепила :) А це значить, вона може зачепити й багатьох інших. І найголовніше, якщо ви так довго працюєте над цим твором -- то він точно хоче відбутися ;)
Все питання в тому, для кого і для чого ви пишете? Якщо пишете для себе особисто, аби згаяти час, то пишіть і ні про що не думайте. Якщо пишете для інших людей з метою отримати зворотню реакцію - успіх, визнання, високі гонорари та мільйонні наклади, - то будьте готові до того, що цього може не статися, або станеться, та не завтра. Якщо ви пишете, бо отримуєте від цього насолоду - пишіть, задовольняйте себе, радійте кожному рядку, кожній написаній букві. Для мене завжди найбільше розчарування - то остання крапка. Бо відчуваєш величезне спустошення, ніби світ зупинився. Поки пишеш - радієш, закінчуєш - сумуєш. Ну, десь. :-) :-) :-) Успіхів Вам!
Рудий Кіт, Саме так!:-) :-) :-)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати