... і це ніякий не жарт - адже твір Олексія Горбунова, який я прочитав на безстроковому марафоні, так і називається - "Я був народжений". Цією ж фразою закінчується останній розділ...

Втім, давайте по порядку.

Дія відбувається в майбутньому.

Головний герой - Роберт, ветеран війни (тут автор ненав'язливо пояснює, що вороги у цій війні - нащадки тих, з ким ми воюємо зараз). На момент, коли починаються події, він вже немолодий, втомлений життям і трішки попаяний - мабуть, лише автор-військовий, що має безпосереднє відношення до бойових дій, міг створити такого персонажа.

Ін'єкції нанітів дають людям змогу прожити набагато довше - і протягом усієї книги ми спостерігаємо за життям ГГ (точніше, за його спогадами) у різні проміжки цього самого життя та новітньої історії. Він працює, знаходить друзів, закохується (або думає, що закохується), зустрічає старих побратимів, влипає в історії (часом - не зовсім законні). На його вік припадає початок програми освоєння далекого космосу, і він навіть бере участь в одній з таких місій. Застає розквіт нових віянь у суспільстві - як мода на людиноподібних роботів-супутників (я тут побачив відсилку до зростанні частки ШІ у нашому житті).

В певний момент, споглядаючи тенденції та недоліки системи і побачивши, що суспільство десь звернуло "не туди" та, зокрема, використовує напрацювання тих, з ким він свого часу воював - герой вирішує, що з цим час щось робити.

Резюме (суб'єктивно).

Це та сама стара добра фантастика, якої часом так не вистачає. Причому фантастика і бойова, і соціальна, ще й з купою відсилок до наших реалій. І про те, що нас може чекати в майбутньому, і про вибір (часом не дуже легкий) і ще багато чого. Ну і по москалях автор пройшовся добряче, що не може не радувати))

Не без деяких мінусів (щоб не казали, що я пишу лише позитивні відгуки хх))). Попервах я трохи губився в отих стрибках між різними часовими періодами, плюс так і лишилась незрозумілою мотивація т. н. "Спілки" - навіщо борцям з Системою, які з задоволенням користуються її благами і не поспішають відмовлятись, взагалі боротись?) Але плюси переважують.

Бажаю автору успіхів на конкурсі. За згадку про Мадяра - окремо знімаю кашкета (^✴✴^)7