Десь вичитала, що одною із ознаків непрофесіоналізму є публікація незавершеного твору. Так звана авторська нетерплячка шкодить іміджу автора, йшлося в публікації. Проте бачу на Літнеті цим ніхто не переймається.
А особисто для мене то взагалі здається необхідністю - от приміром зявилась у тебе задумка, хочеш щось написати, але якщо воно людям не потрібне, то навіщо взагалі на цю річ витрачати час? Ти будеш сидіти виписувати свої 400К знаків, а потім виявиться що написав дурню, і кілька днів твого життя взагалі марні, бо читачу це не цікаво.
15 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти"Ти будеш сидіти виписувати свої 400К знаків, а потім виявиться що написав дурню, і кілька днів твого життя взагалі марні, бо читачу це не цікаво."
Боже, яка ж Ви працьовита. Я деякі оповідання вже кілька років не можу завершити, не те, що б романи.
Щодо частин, то залежить від твору, мені здається. Якщо, наприклад, обірвати на "Минуло двадцять років...", то, думаю, це не дуже зашкодить творові.
Особисто мені зручніше викласти текст, коли він готовий повністю. Бо часто трапляється, що в процесі написання якоїсь частини виникає необхідність виправити щось у попередній. Добре, якщо це всього кілька слів чи речень. Але буває потреба вставити цілу сцену. І як тоді бути, якщо викладати текст частинами у процесі?
Це особиста справа кожного автора. Зрештою багато відомих творів автори писали частинами - оприлюднюючи їх для сім'ї чи друзів. В інтерактивну епоху це коло можна зробити дещо ширшим.
п.с. 400к за декілька днів, ну у Вас і темп добрячий. Донцова зараз трохи занервувала))
Анна Пахомова, цікаво, не дивився на питання з такого погляду) Проте продумування ідеї твору може відбуватись не лише безпосередньо під час написання. Хоча ,в кожного автора це мабуть по-своєму.
Як на мене, то незавершеність/недописаність твору - це лише додаткова його "витримка", щось накшталт як з вином. Не завжди одразу вимальовуються образи, герої та і сам сюжет. Іноді, хочеться багато чого змінювати чи доповнювати. Тож, як на мене, нічого в цьому немає поганого. Я от декілька своїх новел досі не можу дописати, адже чекаю якогось дорослішання, щоби зрозуміти "банальні" речі зовсім по-новому) Але виставляти потрібно вже дороблений та дооформлений твір.
Рудий Кіт, Ну це прикольно, насправді, коли ти ніби і сам пишеш, і при цьому тобі підсказують деякі елементи. Це допомагає корегувати деталі, можливо, і орієнтуватися на смак читача. Хоча, може і мені таке провернути?)) Хоч розумітиму, чи цікаве буде людям моє чтиво)
Як на мене, то "непрофесіоналізм", може, дещо занадто категоричне слово, та раціональне зерно в цьому, безперечно, є. Magnum opus не викладаю :) бо там ще працювати від паркану й до обіду, і навіть по завершенні буде потрібна тотальна редакція. Тож вивалити на читача такий сирий текст -- у тому є щось від неповаги. Суто IMHO, звісно.
Маленьке оповіданнячко викладаю частинами, бо там особливо не буде що змінювати. Учнівська вправа -- вона і є учнівська вправа :)
Але. Я б радила-таки знайти одного-двох перевірених читачів уже на етапі написання. Ще не публічний розголос, але вже стороння думка. З особистого досвіду: часто свіжий погляд просто незамінний.
Heidenfeuer, Щодо свіжого погляду згодна на 100%.
Ніколи б не наважився виносити на суд читачеві незавершений твір. Ідея дуже проста: коли пишеш, то постійно знаходишся у пошуку, продумуєш сюжет, вигадуєш героїв та їх долі... Дуже часто доводиться щось міняти місцями, переписувати, викидати чи додавати. Тож виставивши твір, над яким працюєш, ти, як автор, вже геть позбавлений змоги відступити назад, щось змінити, і натомість стаєш заручником вже опублікованого. А воно не завжде вдале й логічне.
Володимир Сіверський, Згодна, навіщо виставляти незріле, недороблене. Тільки загубишь читача.
На цьому сайті подвижні топи. Тож якщо викласти твір одним махом, він швидко зникне з області читацької уваги. Тоже викладати потрібно тільки частками та впроовж деякого часу.
Таким чином більше читачів звернуть увагу на твір.
Зараз це не так помітно, бо творів небагато. Але згодом їх стане більше. Тож на цьому сайті тільки часткова викладка має сенс.
Мені здається, що не закінчені твори не варто викладати. Суджу з сторони читача. От наприклад почала читати книжку, гарна, а тут раптом опача, ..... обірвалось. Все. Не то, що другої частини, а сама книжка не закінчена. А коли допишиться не ясно... Я б вже і не шукала того продовження, люблю "посмакувати" книгу цілою.
Еві, Я теж не люблю читати шматками. Але буває й навпаки - коли через рік виходить продовження якогось циклу, то читаєш його з особливим задоволенням. Пам'ятаю як я чекала «Золотьіе кострьі» А. Пехова, але це єдинтй автор, чиїх книг я чекаю.
в першу чергу ти пишеш для себе, а вже потім для інших)
завжди знайдеться своя аудиторія)
якщо треба щось переробити- то легше в ході написання твору,бо готовий твір шкода міняти.
тому в публікації незавершених творів бачу лише плюси)
Анна Пахомова, "Якщо писати для себе, то навіщо взагалі публікація? Написав, поклав в шухлядку, та й годі."
Писати для себе в тому сенсі, що пишеш те, що ти хочеш сказати, а не те, щоб комусь сподобатись.
Ну, літнет це ж перш за все платформа для любителів)
Але і в світі професіоналів друк твору частинами (не серіями а саме частинами) досить поширена. Якщо взяти до прикладу манґу (різновид японських коміксів) - друкується щотижнево, невеличкими частинами, в спеацілізованих журналах. Чи утримається історія в журналі - залежить від її рейтингу.
Мені, між іншим, теж здається, що іноді хтось збоку може щось підказати, вказати де ріже слух... Але,з іншої сторони, коли автор пише помало, і поряд з одним твором починаєш читати ще щось, і ще, то в голові уже замішується якась каша. Типу - плутаєш чи сюжет, який є в голові, з цієї книги, чи з іншої. Тому, особисто я, намагаюсь і не починати читати, якщо нема хоча б 60 стр
Анна Пахомова, Для мене теж найбільший мінус поетапного викладення це розпорошення уваги читача. Хай я навіть знаю, що він повернеться до мого тексту, але повернеться вже не в тому стані-настрої((.
Поетапність вимагає серіальної побудови - у кожному фрагменті своя кульмінація, розв'язка і.. гачечок зав'язки на наступний епізод. Ось тоді можна, як японці - десятиліттями читати одну історію :))
Хоча я все одно цього ніколи не зрозумію(((
На літнеті такий сценарій викладки вигідний тим, що читатачі частіше заглядають у текст, а отже більше переглядів та коментарів. Це додає рейтингу книгам. Але останнім часом адміни щось прикрутили с переглядами і їх не завжди зараховує.
Та й справді деякі автори, не отримавши бажаної зацікавленості від читачів, кидают написання книги. Сенс витрачати час та сили на те, що нікому нецікаво.
З одного боку таки доцільно, звісно, напистаи (викласти), спершу, частину твору, бо, дійсно, можна написати величезну фігню і потрапити час (( по собі знаю на інших порталах ((
Мовчки чекаю на продовження "Мовчання...", та, здається, ви " зламалися".
Не знаю, як для кого, але мені цікаво.
Не мовчіть)))
П.С. на Япишу.нет (Ру) своі тексти викладаю для 1(одного) читача (начебто) і радію його реакціі)) Я тут ваш читач))
Анна Пахомова, Тоді "Ой!'
Чекатиму далі(( а що робити!)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати