Їхати, спостерігати за пейзажем і слухати музику. Так можна уявити тисячу і одну реальність, бути будь-ким, допоки крутяться колеса. Випадкові попутчики стають твоїми друзями, бува аж на цілу годину. Ти опиняєшся в колі однодумців, бо вони теж в дорозі. Бува по заплічнику і уривках розмов навіть впізнаєш тих, хто з тобою однієї крові, тих хто теж не сидить на місці, бо на одному місці тільки дерево живе.
Особливий кайф автостоп. То дорожній екстрім, бо ніколи не знаєш, чи доїдеш. Особисто я намагаюсь таких поїздок уникати. Але кожну з них памятатиму ще довго.
І от в дорозі ти обнуляєшся. Скидаєш тягар рутини і повсякдення. Ти дивишся на світ, а світ пильно роздивляється тебе, через тисячі очей.
І ти отримуєш перевагу перед іншими письменниками. Бо бачив власними очима те, про що пишеш. Бачив Чигирин і Холодний Яр, бачив Кобиляки і Полтаву, бачив Батурин і Харків, бачив Вінницю і Умань, Херсон, Одесу... і сотні міст і сіл між ними.
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПодорожувати так цікаво! Завжди класно знаходити та дізнаватися щось нове.
Капці Гоголя, я дуже багато подорожую останнім часом)
Люблю подорожі, але після кількох років постійних відряджень трохи стомилася. Та й писати в дорозі не можу - треба спочатку повернутися додому та переосмислити.
Так і відчула свіженький подих вітру і пригод, зразу захотілось десь поїхати. )))
Чудово написано. Також часто подорожую, люблю в дорозі музику слухати так само.
Мої улюблені персонажі в книгах - трікстери. А ці хитруни на місці невсидять.
Анна Пахомова, Ну, ви стопроцентно знаєте Лиса Микиту) Є ще Лис Ренар у французів. Локкі з скандинавських міфів та всесвіту Марвел - також трікстер.
Мій улюблений - Койот з циклу книг Чарльза де Лінта.
Я - пряма протилежність.
Дорога для мене - каторга.
Якщо й кудись іду - то нічний поїзд, верхня полка і постаратись проспати цей час.
Те ж саме й щодо музики. Не розумію тих людей, що в навушниках.
Тут випадково якась мелодія залетить в голову з вулиці чи вікна то не знаєш як від неї позбутись, а спеціально цим забивати голову... то вже занадто.
Люблю пішки ходити десь сам і про щось мисляти.
Анатоль, Судячи по Ваших творах, Вам дійсно не має потреби подорожувати по інших містах. Все, що потрібно вже є у Вашій голові)
За два з половиною роки об'їздив майже всю Україну, окрім Слобожанщини і окупованих територій. Люблю цю справу. Заплічник та планшет - найкращі друзі. Блукав Олешківськими пісками, пив воду з озера Світязь, підіймався на Говерлу та Довбушеві скелі, гуляв лісами Полісся, Таврійським степом... Є що згадати! )))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати