Розділ 10. Мертві не брешуть
«Знаряддя вбивства, найімовірніше, продали в суботу зранку на Привозі по сто вісімдесят гривень за кілограм, і хтось його вже засмажив».
Так, це справжнє перше речення розділу. І так, воно про справу.
Після ракетного удару на Пересипу в підвалі складу знайшли чоловіка, і всі одразу вирішили, що він загинув під час обстрілу. Усім так було зручніше. Усім, крім одного судмедексперта, який не підписує того, чого не бачить.
У цьому розділі на вас чекають:
- розтин, де ключ до розгадки менший за рисове зернятко;
- допит, на якому Мира бреше чотири рази, а Ярема рахує кожен;
- автомат «Б-3», калюжа кави на підлозі й розмова, після якої Мира вже ніколи не буде брехати спокійно.
Уривок:
— Ви прикушуєте нижню губу, — сказав він раптом.
Я застигла зі стаканчиком у руці.
— Що?
— Коли брешете на допиті. Ліву половину. На мить, а потім відпускаєте. Сьогодні тричі.
Від авторки: у цьому розділі вголос звучить головна думка всієї книжки: «Найзручніша брехня — та, в яку всі хочуть вірити». Мені було важливо, щоб її сказала саме Мира. І щоб наприкінці розділу вона сама в таку брехню повірила.
А ви знаєте свою «ознаку брехні»? Чи вам про неї колись казали?
0 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВидалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати