Розділ 9. Підвал на Пересипу

«Найзручніша смерть у воєнному місті та, яку можна списати на війну».

Цей розділ я писала дуже обережно. Він про ніч після ракетного удару, про рятувальників, пил і людей, які до ранку не мали права не дивитися. Війна в книжці лишається фоном, але тут вона підходить дуже близько.

На Пересипу після удару в підвалі складу знаходять чоловіка. Сорок рятувальників бачили, як прилетіла ракета. Усім усе зрозуміло. Майже всім.

У цьому розділі:
-  підвал, куди Мира боїться спускатися, і ліхтар, який їй раптом дають у руки;
- Ярема, вперше не в білій сорочці, а сірий від пилу з голови до ніг;
- і ви нарешті краще побачите обох: якого кольору в неї очі, звідки шрам через брову і що вона помічає в його руках, коли зовсім не мала б.

Уривок:

— Тримайте, — сказав він. — Світіть мені на руки. Рівно. Не на обличчя, не на стіни, тільки на руки. Можете?
Я взяла ліхтар. Він був важкий і холодний, і від його ваги мої пальці раптом перестали тремтіти.

Від авторки: у Міри боязнь підвалів, і я довго думала, як Ярема може допомогти їй удруге, але не повторюватися. Він не втішає й не питає, чи все гаразд. Він просто дає їй роботу. І вона це розуміє, і за це його ненавидить ще більше.

А як вам найкраще допомагають, коли страшно: словами чи справою? 

0 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
Інші блоги
"Між нами сорок років" завершена
Сьогодні «Між нами сорок років » — завершена книга! ❤️ Я попрощалася зі своїми героями, і, зізнаюся, зробити це було зовсім непросто. Останні розділи давалися мені трохи важко, адже разом із героями я пройшла цілий
Трохи особисте святкове)))
В мого малого сьогодні меленький ювілей! 10 рочків!!! Це той малалий, який мій автор сюжетів для оцих опоповідань: Тим часом ось цю штуку читають майже без нагадувань))) Ну можна посміхнутися Мій абсолютно божевільний
«вберегти ЇЇ» — Завершено! ❤️
Ну що ж… Я це зробила!!!! Моя перша повністю завершена книга на платформі - офіційно отримала свій фінал! Останні дні були для мене справжнім емоційним випробуванням. Я писала, переписувала, видаляла й знову писала
36-й розділ. Або дещо про «бездушного».
Привіт усім! Сьогоднішні розділи повністю присвячені... Бездушному. Так-так, знову цей псих.олог (⁠人⁠ ⁠•͈⁠ᴗ⁠•͈⁠) Я чудово розумію, що цей персонаж може подобатися далеко не всім. Але посудіть самі: де ви ще
Розділ 10. Мертві не брешуть
«Знаряддя вбивства, найімовірніше, продали в суботу зранку на Привозі по сто вісімдесят гривень за кілограм, і хтось його вже засмажив». Так, це справжнє перше речення розділу. І так, воно про справу. Після ракетного
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше