Додано
17.11.26 21:02:59
Перша безкоштовна, друга зі знижкою (ще 3 години).
Не пропустіть можливість прочитати дилогію за смішною ціною.
ПЕРША КНИГА БЕЗКОШТОВНА!!!

Анотація до книги "Тому що кохаю."
Робочий день нарешті завершився. Іду на парковку, до свого автомобіля.
-Ліно! Ліно, зачекай .- гукає Дем`ян . Не можу проігнорувати шефа, тому зупиняюсь. - Я хочу запросити тебе на вечерю.
- Не варто , Дем`яне Дмитровичу.
- Довго ти будеш мене морозити? Я ж бачу , що теж тобі подобаюсь.
- Ви помиляєтесь.- Брешу і роблю кілька кроків до свого авто , коли бачу колишнього чоловіка. Якого біса він тут робить? Щоб Назар мене не помітив , різко розвертаюсь до шефа і обійнявши за шию , накриваю його губи поцілунком. Цей на секунду завис , а потім міцно притис мене до себе і перехопив ініціативу. Як він цілується..., очманіти. Бабій, от і все. Почувши що ми вже залишились самі, розриваю поцілунок і швидко тікаю до свого авто.
- Що це було , Ліно?
-Потім, Дем`яне, все потім. - Чорт! Що я накоїла?
Моя дика пантера.

Він - Дмитро Шевченко , красивий , успішний , самозакоханий і багатий бабій , який змінює жінок наче рукавички. Він обожнює своє життя і не планував нічого змінювити . Він жодного разу не залишав дівчину в своєму ліжку до ранку. Та одного разу система дала збій... Вона - Настя ,
проста але сильна і самовпевнена красуня , якій палець в рот не клади. Після спільної ночі , їх життя змінюється . Кожен з них , намагається приборкати один одного. Але що з того вийде?
-Пристрасть
-Емоції
-Гумор
-Приборкання бабія
-Шалене кохання
-Щасливий кінець
-18 +
Книга в передплаті майже завершена! В вас залишається лише доба, щоб придбати її за ціною передплати, потім її вартість збільшиться.

Я хотіла відійти, та натомість підняла голову і зустрівшись з чорними очима - завмерла. В його очах раптом я чітко побачила ніжність... А наступної миті він нахилився і легенько торкнувся моїх губ своїми. Від цього легкого дотику в мене всередині все перевернулося. Першою думкою було відштовхнути його. Другою - чому я в біса досі цього не зробила? Та натомість, я привідкрила губи і дозволила йому себе цілувати. Чоловік провів язиком по моїх губах і я гучно видихнула. Це було... дивно і дуже приємно... Коли Олег поглибив поцілунок, мене наче вдарило струмом. По всьому тілу розлилося тепле тремтіння, прокладаючи гарячу доріжку до самого низу живота. Щоки спалахнули жаром і я вже не можу думати ні про що крім нього, його близькості і того, як шалено калатає моє серце. Дихання збилося, а тіло зрадницьки затремтіло в його руках. Його долоні ковзають по моєму тілу притискаючи до себе міцніше. Я задихаюсь від цього божевілля і не хочу щоб він зупинявся. Саме тому, коли Олег перервав поцілунок і трохи відсторонився, мені хотілось потягнутись за його губами. Трясця! Як він це зробив? От же ж халепа! І чому мені так сподобався цей поцілунок. Дуже сподобався.
Він продовжує обіймати мене і дивиться в очі, які здається стали ще чорнішими. Я відчуваю як шалено калатає його серце. А може це моє?...
- Заспокоїлась, мала? - тихо запитує приводячи до тями. Що? Мене ніби холодною водою облили. Я різко відступила на крок, вирвавшись з його рук і дивлюсь на нього широко розплющеними очима.
- Заспокоїлась? - перепитую. Всередині все закипає від обурення. Він мене поцілував просто для того, щоб я перестала плакати, а не тому що хотів цього? Не тому що його самого до мене потягнуло? Просто... заспокоїти малявку? Ну чудово. Я демонстративно витерла губи і щоки долонями, та сердито подивилась на нього. - Так. Дякую за благодійність, та наступного разу можеш просто дати мені хустинку. Навіщо відразу губами? - в його очах блимнув вогник, наче азарт чи сміх. Я не розібрала. Та мені й не хотілось. Я дуже зла. І більше на себе ніж на нього. Розтанула блін від його губ. Розклеїлась і розтеклась від тепла його тіла. Дурепа. Сама ж знаю що він ніколи не поведеться на таку як я... Курча... Та вперше мене це дійсно образило і засмутило. Захотілось втекти, побути на самоті і розібратись, що в біса зі мною відбувається. Розвернулась до дверей, та Стремецький впіймав мене за руку.
- Зачекай, дикунко. В мене до тебе є одна пропозиція. І вона буде вигідна нам обом. - розвертаюсь до нього.
- Після того, що ти щойно зробив, я вже боюсь навіть слухати що ти ще придумав. - фиркаю.
- Щось не пригадую щоб ти була проти того, що я щойно робив. - гмикає і посміхається, а я буквально відчуваю як моє обличчя вкривається плямами від злості. - Припини вбивати мене своїми красивими очима і послухай. Прикинься моєю нареченою. - я кілька секунд дивилась на нього, а потім розсміялась.
- Це жарт такий?
- Я цілком серйозно, колючко. Послухай. Я дам тобі захист. Дам гроші. Після виборів куплю квартиру для вас з малою. Ти більше не думатимеш, де ночувати і за що купити їжу. - ошелешено дивлюсь на нього і не можу зрозуміти, він це дійсно серйозно? - Це взаємовигідна пропозиція, Кіро. Я б на твоєму місці добре подумав, перш ніж відмовлятись.
- Зачекай. Ти мені все це, а я?... Що потрібно від мене? - нарешті роздупляюсь.
- Нічого складного. Прикидатись моєю нареченою. Усміхатися, триматися поруч і переконливо грати роль жінки, закоханої в мене. - я відразу подумала про Олю, про Карину... Гроші, квартира, захист... Якщо я погоджуся, більше не залишусь сама. Не доведеться щодня боятися Смерча і думати де сховатися якщо він мене знайде. Більше того, я вже не буду йому потрібною. Вибір був очевидним. Але мене цікавило ще дещо...
- Я не буду з тобою спати. - впевнено кажу. Він гмикнув і підняв брови.
- Ти занадто високої про себе думки, Кіро. Якщо мені знадобиться коханка, то я знайду собі ту, якій не треба платити за секс зі мною. Вона сама проситиметься в моє ліжко. - хотілось скривитись, або сказати щось їдке, бо чомусь чути це було неприємно, та я стрималась. Не щодня мені надходять такі пропозиції. А він ще не дай Боже передумати може.
- Добре. Я згодна. - на його обличчі з'явилася задоволена посмішка.
- Хороша дівчинка. Це правильне рішення. - Олег підняв руку і легко погладив мене по щоці. Я миттєво відсахнулась. Що він робить? Стремецький підійшов ближче і я втислась в стіну. - Перше правило, Кіро. Звикай до моїх дотиків. А зараз збирайся. Я викличу знайомого стиліста. Вона поїде з тобою по магазинах.
- Навіщо? - він окинув мене поглядом.
- Моя наречена повинна мати гарний вигляд і бути доглянутою. Завжди. - він задоволено посміхається. Було б чого радіти. Дорослий, красивий, багатий чоловік, а для ролі нареченої підібрав собі... мене... але мені пофіг. Скоро мені не доведеться боятись, бо щойно я погодилася на найбожевільнішу угоду в своєму житті.
Підтримайте нову історію кохання. )))
Книга буде безкоштовною до завершення.

Анотація:
Карина - моя підлегла. Красива, розумна, занадто правильна і до біса відсторонена.
Я помічаю її погляди, коли вона думає, що я не бачу. Але варто мені наблизитися, як вона ховається за своєю холодністю. Вона уникає дотиків, а моїх - особливо. Навіть випадковий дотик пальців змушує її відсахнутися, наче я прокажений.
Чорт забирай, це зводить мене з розуму! Мене дратує її холодність і ці невидимі стіни. Особливо коли за ними я бачу зовсім іншу дівчину - розгублену, вразливу, беззахисну...
Чим більше вона тікає від мене, тим сильніше мені хочеться її наздогнати. Чим більше уникає моїх дотиків, тим сильніше хочеться притиснути її до себе. Це якесь божевільне марево, та я маю намір розгадати і приборкати цю недоторку...
# Дуже чуттєво, ніжно і емоційно.
# Бос і підлегла.
# Божевільна хімія.
18+
БУДУ ДУЖЕ ВДЯЧНА ЗА ПІДТРИМКУ НОВОЇ ІСТРІЇ.
ГАРНОГО ВЕЧОРА І ТИХОЇ НОЧІ!
Тетяна Калинова
2942
відслідковують
Інші блоги
Написала "гарячу сцену" з інц... хм, сімейним вайбом і пішла гуглити геодезію, складання протоколів і поліцейські запити на дослідження дна водойм... Це все в ось цій книзі, якщо що тицяйте зображення А тим часом
❤️ МОЇ ЛЮБІ ЧИТАЧІ! Сьогодні я перегорнула останню сторінку історії Ніки та Алекса… Знаєте, є герої, яких просто вигадуєш. А є ті, до яких прив'язуєшся настільки, що вони стають частиною тебе. Ніка й Алекс для мене
Друзі, сьогодні не про героїв. Сьогодні про того, хто їх вигадує. На обкладинках моїх книг стоїть чотири літери: ССАІ. Без імені й без прізвища. І я розумію, що за таким підписом може стояти хто завгодно. Тож почну з головного.
⚡ Доброго вечора, шановна творча спільното!✨ Ще чотири століття тому Галілей вдивлявся у світ свого телескопа, спостерігаючи за планетою, яка часто сяяла на ранковому небі на сході тонким серпом. У народі її називали
Не пропустіть можливість прочитати дилогію за смішною ціною. ПЕРША КНИГА БЕЗКОШТОВНА!!! Анотація до книги "Тому що кохаю." Робочий день нарешті завершився. Іду на парковку, до свого автомобіля.
-Ліно! Ліно,
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з новинкою! Я вже з вами)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати