Максимус та Емільєн))) Трохи ностальгії та візуалів)

Максимус відчув цей рух. Маг не розімкнув обіймів, але його дихання змінилося, ставши глибшим. Його велика, гаряча долоня повільно ковзнула по спині Еміля, окреслюючи лінії м'язів, і зупинилася на стегні, злегка стиснувши його. Сіро-зелені очі мага розплющилися, уважно й проникливо розглядаючи розслаблене, заціловане обличчя хлопця.

У цьому погляді вже не було дикої нічної пристрасті, але з'явилося щось інше — глибока, майже аналітична уважність досвідченого чоловіка. Максимус згадав, як упевнено Еміль відповідав на кожен його сміливий рух, як природно приймав його владність і як легко підлаштовував власне тіло під їхній спільний ритм. Про таке не дізнаються з книжок.

— Знаєш, — низьким, злегка хриплим після сну голосом промовив Максимус, і його пальці залишили легкий слід на талії хлопця. — Твоя магія, звісно, сильна, Емілю. Але сьогодні вночі ти дивував мене не нею. Ти поводився надто... впевнено.

Емільєн трохи підняв голову з його грудей і вперся підборіддям у широкі ключиці мага. У його зелених очах спалахнули грайливі іскорки.

— А ти чекав, що я буду червоніти й ховатися під ковдру? — хмикнув хлопець. — Звісно ж, Максимусе, ти в мене не перший. Учора вранці ти був правий, коли нагадав мені, що я кіт, а коти, як відомо, без тепла й пристрасті просто не можуть.

Еміль злегка знизав плечима, анітрохи не соромлячись своїх слів.

— Жінок мого віку в нашому гарнізоні було замало, та й військові будні вимагали якось скидати напругу. Тому свою жагу я задовольняв у пристрасних обіймах з хлопцями. Хто ж знав, що доля врешті-решт знову приведе мене до мого вимогливого мага?

Максимус слухав його спокійно, але в кутиках його губ сховалася ледь помітна, хитра усмішка. Він перехопив ініціативу, одним рухом перевертаючи Еміля під себе так, що їхні обличчя опинилися в кількох сантиметрах одне від одного.

— Що ж, визнаю, я вражений, — прошепотів маг, і його погляд став відверто спокусливим. — Але запам'ятай одну річ, мій пристрасний коте: мені байдуже, хто був твоїм першим. Головне, що я планую залишитися у твоєму житті останнім.

Початок та продовження історії читайте тут:

https://booknet.ua/book/famlyar-utkach-b459657

P.S. Ті, хто вже знайомі з Максимусом та Емільєном, знають, що вони чудові) Саркастичні, іронічні, віддані один одному. Приєднуйтесь)