Вечірня Дзенографія, ч.3

Поїхали далі))

За два місяці я багато кого тут бачив. Переважно люди, але були ще напіврослики – кумедні такі, волохаті… Схожі на евоків з одної відомої кіносаги. От тільки не кажіть, що не дивились! А то не прибуде з вами Сила (і не прибуде вона на третю платформу).

Гремлін раз був. Дрібний, каплавухий, пика гидка – на путіна схожий.

Навіть ельф один трапився. Виглядав він… Ну, як ельф. Якими їх в наших книжках зображують. За що високородного заслали на виховну фекалотерапію – в душі не гребу. Він ні з ким з нас принципово не розмовляв. Вища раса, матері його ковінька!
______________
Гадаю, наші кулаки могли б задружитись та відкрити клуб биття високородних мармиз.
______________
Одні расисти навколо! Джорджа Тівадоровича на них нема.
______________
За два тижні я ганебно дезертирував з лав гівночистів.
______________
Вам, мабуть, цікаво, що я тут роблю? Та от, вирішив спробувати себе в нелегкому ремеслі кондитера… тобто контролера… ні, як там… кондотьє.. кондольє… Ай, фсьо! Найманця, коротше.
______________
Чимало води втекло… Ай, що я оце літературними штампами забалакав? Коротше, часу минуло овердохренідзе.
______________
Ага, спідниці я свого часу таки позбувся… Ну, тобто кілту. Змінив її на звичайні штанці. Пам’ятаєте, як там? “Ми зустрілися на танцях, ти була в червоних штанцях”... В мене, правда, не червоні, але кого хвилюють такі нюанси.

Сорочку лишив – мені здалося, що в ній я схожий на Джузеппе Гарібальді. Віва Італія! Геть Папу Міднайта! Свободу Джону Костянтину!

І не кажіть мені, що в оригіналі йшлося про Папу Римського – я в курсі.
______________
Щойно діставшись цивілізації, я сходив до чародійської гільдії, заплатив потрібну суму (ууу, здирники) і дізнався, що в магії я – як Кучма в бодібілдингу. Себто, повний нуль
______________
Та хто ж мене слухатиме? Я тут навіть не “маленький гвінтік”, а так… різьба від нього, щонайбільше. Ніхто.
______________
Дійсно, є всесвітня організація, що об’єднує найманців різного штибу. Ну, майже як гільдія авантюристів в отих ваших ісекаях. Платинові таблички, золоті, міфрилові… Теж мені, придумали. Коли б я мав платинову табличку (або, чим Трамп не жартує, міфрилову), я б її просто загнав за валюту та й жив собі на широку ногу – замість бігати світом і підставляти кормову частину всяким там драконам. Бо дракони, вони ще ті… бешкетники.
______________
Як казав Лебіга – “засуджую”!
______________
– Сер, так, сер! Обіцяю не влипати ні у що незаконне… сер! Чесне скаутське!

Чи варто казати, що скаутом я ніколи не був?

━━━━━━༻❁༺━━━━━━

Хочете знати більше? Читайте)

А якщо кому цікаво більше дізнатись про світ, де відбуваються події, та інших персонажів - то весь цикл осьдечки:

3 коментарів

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Ньюбі Райтер
13.11.2026, 22:00:43

Я ж лише малесенький гвінтік))))

Очерет
14.11.2026, 12:55:01

Ньюбі Райтер, Саме він))

Продовжуєте піднімати настрі))

Очерет
13.11.2026, 21:41:41

Аліна Чуйко (Hunter), Стараюсь))

avatar
Ромул Шерідан
13.11.2026, 20:28:50

Ну, як тепер казати?... Я не дивився кіносагу про евоків)) Просто, я маленький гвинтик. Трамп не жартує. Чесне скаутське)) Дякую))

Очерет
13.11.2026, 21:41:29

Ромул Шерідан, Шкода, звісно, що не дивились - але Сила й так прибуде, гадаю))

Інші блоги
Але до своєї спальні не запрошує...
Тарахан приходить до мене… Знаходить мене всюди, де забажає… Але він жодного разу не покликав мене до своєї власної спальні! Хазяйські покої залишаються для мене закритою територією, священним місцем, куди мені, простій
Завершення книги!
ВАГІТНА СЕКРЕТАРКА ДЛЯ МАЖОРА Сьогодня о 00:00 останній розділ та епілог!! Анотація до книги "Вагітна секретарка для мажора" Вчора було весілля його матері, а сьогодні вони прокинулися прикуті одне до одного
Шалений вечір триває)))
— А хіба твоя дівчина не руда? — за спиною пролунав смішок. Що ж, хотіла вжалити, та не вийшло. Проте моє роздратування досягло небаченої до сьогодні позначки. Бо я розвернулася і серйозно сказала: — Вона
Анонс нової книги
Крч завтра вже вийде "Крамничка дрібниць Леді Марії". Анотація: Батько Саймона мав чималий борг. І розплатився за нього досить незвичним способом: віддав аристократці власну крамницю разом із сином! А сам,
Фінал "Бджоли"
Гарного, тихого вечора, мої любі! Наша сторі, яка б не з'явилась без вашої підтримки - "Бджола, годинник і ніч з босом" іде до завершення! Вже завтра я опублікую епілог і ціна книги зросте. Тож, хто бажає і ціну
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше