Коли за вікном кружляє осінь, додаючи містичних фарб містам, вона неминуче приносить із собою і спогади. Для багатьох із нас це вже п’ята осінь на чужих дорогах — бездомна, тривожна, сповнена незагоєних ран та безсонних ночей.

Мій новий вірш «П'ята осінь» — це відвертий біль про вимушене переселення, про сіру пташку, що шукає новий гай, і про рідний Донбас, який живе у кожній клітині. Але попри всі випробування, це також вірш про непохитну віру: бо настане день, коли Донбас підніметься з попілу, загоїть свої рани та розквітне, немов першоцвіт.

«А Донбас із попілу встане
та розквітне, немов першоцвіт.
Він загоїть усі свої рани
й залишить про мир заповіт.»

Запрошую вас до читання повного вірша:
Букнет: https://booknet.ua/reader/ya-znovu-pishu-b448348?c=5179510

Поділіться у коментарях: що для вас означає ця осінь?

З теплом і вірою, ваша Яна Тарасевич

#ЯнаТарасевич #ПятаОсінь #Донбас #СучаснаПоезія #ВіршіУкраїнською  #Букнет #ТелеграмКанал #ГолосНьюЙорку #ПоезіяДуші