Вітаю, любі букнетівці! ❤️

Сьогодні знижки на неймовірні книжки!)

— І про головний пункт не забудь? — Підмогрує, заглядаючи у вічі.

— У мене бездоганна пам’ять. — брешу я теж бездоганно, пане мільярдере. Хоч мозок тим часом панічно кіпішує: який ще головний пункт?! Про що мова? Якщо про столові прибори, то це ще не страшно, ґуґл знає все, а якщо про щось гріховне...

Ковтаю, але сороміцьку спеку не тільки в обличчі відчуваю: в животі метелики тріпнули крильцями, а ноги підкосила дивна млість. 

Тримайся Олю. Не страшний вовк, коли його малюють, а в ліс ми ходити не будемо.

Андрій нарешті відходить, так і не гризнувши. А я штовхаю двері, чітко розуміючи: проблем у моєму житті щойно стало рівно на одного мільярдера більше.

"ПОПЕЛЮШКА ДЛЯ МІЛЬЯРДЕРА"

))))))))❤️((((((((

—А ви з Маньою схожі... — він застібає запонки на рукавах своєї сорочки. — Як дві краплі води. 

"У темній кімнаті?" — іронізую подумки.

—Навіть родимки на тому ж місці. Може, дійсно які родичі? 

В нього або дуже гарний настрій або...

Я поволі повертаю голову до малої. Вона — з легкою усмішкою до мене.

 Чорт. Скласти невеликий ребус не є проблемою.

 Зиркаю на Оксану, яка стоїть спиною до нас за кухонним острівцем. Її ідеально рівна спина має дуже особливий вид зараз, і серце вмить знаходить пояснення. А якщо я правильно зрозумів...

—Оксано? — запитую. 

Вона повільно розвертається і її очі кажуть більше за будь-які слова...

*

Всередині все похололо... і перетворилося у желатин. Взяти під контроль тіло — для мене не проблема, але нутрощі... звело судомою швидше ніж за мить.

Я повільно повертаюся до обох очима. І зустрічаю погляд тих самих красивенних чоловічих очей. Які не просто зависли на мені, а багатообіцяючи оцінюють цю мить.

Господи...

"ВЕСІЛЛЯ В МІЛЬЯРДЕРА"

Придбайте за смачною ціною і насолоджуйтесь прочитанням!

Книги тут❣️

✨️Також запрошую до свого ТГ канал✨️ 

Обіймаю мої хороші!

Мирного неба!❤️