Читацький відгук "По той бік сновидінь"
Листопадовий марафон від Елани Чунту цього разу підкинув мені книгу Елевонди Евермонт-Еливедо «По той бік сновидінь». Раніше, у рамках іншого марафону, я вже знайомилася з цією авторкою та її книгою «Чи кохаєш ти мене». На жаль, книги не належать до одного циклу, тож не доповнюють одна одну, проте вайб і авторський стиль залишилися незмінними.
А тепер трохи про враження.
Кожен сюжет народжується з ідеї. Її можна почерпнути з життя, сну, власних фантазій тощо. Твір «По той бік сновидінь» - це своєрідний лабіринт чужої підсвідомості, у якому авторка та персонажі співіснують і сперечаються одне з одним. Мені, як читачці, спостерігати за цим було… цікаво, але не надто зрозуміло. За 25 прочитаних сторінок (8 розділів) я, на жаль, так і не змогла розібратися в послідовності подій та логіці вчинків персонажів. Інформація подається невеликими фрагментами, пазл доводиться складати самостійно, але картинка вперто не бажає вимальовуватися.
Сюжет зав'язується на тому, що сестра Дельфі зникає в іншій реальності, куди, наскільки я зрозуміла, потрапляє за допомогою флакончика з фіолетовою рідиною. Брі зникає, і Дельфі, якій раніше діставалася роль другорядної героїні, виходить на перший план. Її завдання? Припускаю, знайти Брігель.
До речі, про останню. Вона опиняється далеко не в небезпеці: в іншій реальності Брігель зветься леді Тоунс, має турботливого чоловіка, який готує їй сніданки та ранкову каву. І тут постає цілком закономірне запитання: а чи так уже й потрібно її рятувати?
Додам невеличке мовне зауваження: жінка не «одружена», а «заміжня». Чомусь кинулось в око.
На жаль, без знання передісторії важко розібратися в самих персонажах, їхніх характерах та здібностях. Регулус - протеже Брігель і її фамільяр, який уміє обертатися на кота, - стає однією з жертв претензій Дельфіум щодо зникнення сестри. Згодом вона вирушає з'ясовувати стосунки вже з його батьком. Однак відповіді, які отримує героїня, залишаються настільки туманними, що аж ніяк не допомагають у пошуках.
Діалоги персонажів з авторкою дотепні. Але цей гумор… Ну, знаєте, специфічний. Мені здається, сповна оцінити його зможе лише читач, добре знайомий із всесвітом Елевонди Евермонт-Еливедо. Як на мене, головний посил цих перепалок полягає в тому, що з часом авторські світи починають жити власним життям, а персонажі не лише відмовляються підпорядковуватися сюжетним поворотам, а й відверто бунтують проти них. Іноді пояснення дають самі герої, іноді перед ними виправдовується авторка. Це доволі незвична літературна подача, проте, як на мене, вона більше пасувала б прологу або умовній «книзі про книгу». Особисто мене такі діалоги відволікали від основної історії та ще більше заплутували.
Загальні враження залишилися змішаними. Оскільки це не перша книга циклу, мені було складно розібратися у світоустрої та взаєминах персонажів. Водночас як представник темного фентезі «По той бік сновидінь» - твір доволі самобутній і незвичний.
Від мене - вподобайка та побажання авторці творчих успіхів!
Читати книгу: По той бік сновидінь читати книгу онлайн на Букнет

3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарний відгук, читала іншу книгу авторки, теж дивувало оте постійне ламання 4-ї стіни)))
❤️❤️❤️
Чудовий відгук. Я читала цю історію на минулому марафоні)
Іванка Сокіл, Чесно кажучи на початку важкувато історія сприймалася, адже формат трішки не звичний, але потім пішло легше)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати