Це історія про дівчину Лару, яка раптом потрапляє з 2020 року в 1980-й. Вона нічого не розуміє, боїться і сумує за своїм життям. Але саме там вона знайомиться з Юрієм і поступово закохується в нього.

Мені сподобалося, як авторка показує звичайне життя того часу: базар, старі меблі, кіно, морозиво в парку. Усе виглядає дуже реально. Лара не одразу стає сміливою — вона розгублена, плаче, шукає способи повернутися додому. Це робить її близькою і зрозумілою.

Особливо чіпляє момент, коли вона повертається у свій час і дізнається, що Юрій зник одразу після її від’їзду. А ще той дивний конверт з грошима, який створює замкнене коло в часі. Від цього аж моторошно стає.

Книга читається легко і тепло. Є і романтика, і трохи містики, і багато щирих емоцій. Якщо любите історії про кохання, яке не підкоряється часу — обов’язково читайте.

«Між нами сорок років»