Мей згадує ситуацію, коли Адріан, майже нічого про неї не знаючи, вирішив, що вона не може дозволити собі дорогу покупку.

Пізніше він просто визнає:

— Це була помилка.

І мені подобається цей момент саме тому, що він не хотів її образити. Навпаки — намагався допомогти, але ще до того, як дізнався про неї щось більше, уже зробив висновок.

Мабуть, ми всі робимо це частіше, ніж думаємо.

Одяг. Вік. Акцент. Манера говорити. Професія. Машина. Навіть те, як людина поводиться в магазині чи ресторані. Кількох деталей іноді вистачає, щоб ми вирішили, хто перед нами, скільки ця людина заробляє, наскільки вона освічена або що може собі дозволити.

І найцікавіше — таке упередження не завжди народжується зі зневаги. Іноді воно ховається навіть у доброму намірі.

Чи траплялося вам, що вас абсолютно неправильно оцінювали за зовнішністю, віком, одягом або акцентом?

І чи змінюється для вас щось, якщо людина помилилася не зі злим наміром, а навпаки — хотіла допомогти?

Глава 6. «Сім листків»

Ілюстрація та тема — за мотивами книги «А що далі?».