На аукціоні Мей бачить старий сувій із незрозумілими для всіх знаками.

Для Марелів це загадка. Частину записів вони вважають настановами для музикантів, решту — вправами або нотами для невідомого струнного інструмента. Мей дивиться на той самий сувій — і одразу розуміє, що перед нею: повний цикл із семи творів для Ліні. Вона бачить позначки ладу, рух пальців, тривалість звуку. Те, що для інших виглядає набором незрозумілих знаків, для неї вже майже звучить.

І мені тут подобається сама думка: іноді річ здається звичайною, дивною або навіть непотрібною лише тому, що ми не знаємо, як її «прочитати».

Стара монета для когось — просто шматок металу. Для нумізмата — рідкісний випуск. Давня вишивка для одного — просто тканина, а для іншого — техніка, місце, час і традиція.

Предмет не змінюється. Змінюється те, скільки ми здатні в ньому побачити.

А у вас є сфера, де ви помічаєте в речах те, чого більшість людей просто не бачить?

Глава 5. «Ціна історії»

Ілюстрація та тема — за мотивами книги «А що далі?».