Привіт, мої любі!

Мій 30-денний письменницький марафон триває, і сьогодні на Уляну чекає особливий день. Столична гонка, гул машин, нескінченні дзвінки та дедлайни нарешті залишаються десь далеко. Попереду — старовинний Чернігів, осінні парки та довгі прогулянки наодинці з власними думками.

Уляна тільки вчиться заново дихати повними грудьми. Вона вчиться не кудись бігти, а просто слухати тишу... і вперше за довгі роки прислухатися до того, чого хоче її власне серце, а не чужі очікування.

Прогулюючись знайомими з дитинства вулицями, серед золотої листви та тихих куполів, вона починає розуміти: цей розрив і це болюче падіння в Києві були чимось на кшталт необхідного перезавантаження. Місто зустрічає її м'яко, загоюючи шрами старого життя.

 А чи вмієте ви зупинятися і просто мовчки гутати містом наодинці з собою? Які місця допомагають вам відновити внутрішній ресурс? Поділіться в коментарях! 

Нова глава вже опублікована на сайті! Заходьте, читайте, занурюйтесь у цю осінню атмосферу разом з героями.

Дякую кожному за ваші теплі слова, коментарі та зірочки ! Ваша підтримка — це найпотужніший двигун для мого щоденного марафону.

Підписуйтесь на профіль, додавайте роман «Там, де на тебе чекають» до бібліотеки й крокуємо цим шляхом до щастя разом!