Соломія зайшла й одразу ковзнула поглядом по кімнаті. На величезному ліжку затрималася буквально на секунду довше, ніж на решті меблів, але нічого не сказала.

Я зачинив за нами двері.

— Тепер ти поясниш мені, що відбувається. І почнеш із того, якого біса ти вирішила, що можеш просто кинути на мене дитину й зникнути на тиждень.

Соломія різко повернулася.

— Я його не кидала! Скільки можна повторювати? Я попросила тебе про нього попіклуватися.

— Запискою, Соломіє. Ти залишила немовля моїй секретарці, написала мені дві строчки й зникла.

— Тому що в мене не було іншого виходу.

— От із цього місця детальніше.

Вона замовкла. Я теж більше нічого не говорив.

Тепер нехай пояснює.

Кур'єр – мільярдер