Олюднення нелюдського.

         Старий дуб маніжився в теплих променях ранкового сонечка. Ліниво помахав віттям білястим пухким хмаркам, що веселою ватагою пропливли повз нього від річки далі в глиб лісу. Струсонув вниз кілька старих всохлих гілляк і невдоволено затріщав – відганяючи дикого підсвинка, що намірився було поласувати молодими пагонами юних дубків.

    Все було спокійно, як завше: внизу біля коріння діловито копирсалися кроти, між опалого листя шурхотіли полівки, а в кроні час від часу обурено скреготіли сойки, перекрикуючи дзюрчання кропив’янок.

  Він навіть було задрімав, аж на лісовій дорозі вчувся стук кінських копит.

   Людина завернула до нього і зістрибнула з коня. Накинула повід на старий сучок і примостилася на траві, опершися спиною на стовбур.

 «Дивні ці люденята,­ – подумав  старий дуб.­ – Не сидиться їм на місці»

    Він зацікавлено спостерігав за цим чудернацьким створінням, зачудовано дивуючись. Воно то завмирало непорушно, як камінь, то підскакувало, ніби осою вжалене, ходячи туди-сюди. Довга руда, ніби лисяча грива, скуйовджувалася вітром, розлітаючись навсібіч. Іноді воно й скімлило, як те лисеня, а то сердилося, б’ючи своїм кулачком об його стовбур, ніби хотіло проломити.

    А врешті-решт знову сіло – і з його оченят закрапала роса. Та солона та гірка роса, яка випадає не так, як Творець заповідав – під ранок, а коли люденяті заманеться.

 Через деякий час воно перестало скімлити та росити і витягнуло дещо з пазухи.

 Старе дерево стривожено заскрипіло.

  Залізо.

 Залізо в руках люденяти, то завжди – не надобре. Хоч це і не важке блискуче жало дроворуба – від якої згинув не один його родич – але він захвилювався. 

 «А що як люденяті заманеться, ціпка вирізати з його якого онука?»

 Та руда нікого не зачепила  - лише довго дивилася, на тонкий металевий пазур в своїй руці. Нарешті, ніби щось вирішивши, вона швиргонула його далеко в ліс. І закрила обличчя лапами.

 «Дивні ці люденята.» - похитав кроною дуб.

 Десь далеко вчулося вовче виття. А ще одне майже поряд.

 Кінь злякано шарпонувся, зірвав повід і настрахано кинувся галопом геть.

   Старий вовк задумливо провів його поглядом та не побіг слідом. Він неквапом потрусив до дівчини. І сів за кілька метрів, вислопивши язик, мов той дворовий пес, вичікуючи.

Цей уривок  книги- фентезі Загублена слобода. Виклав черговий розділ.

 

Цей же уривок є в книзі-тренажері: Як би я був сторінкою тексту

Олюднення нелюдського.

 

 А ще  це приклад  ФОКАЛІЗАЦІЇ ТА ОДИВНЕННЯ - коротко, що це таке, і як застосовується при написанні творів в черговому розділі  

Інструментів літератора.

 

 

1 коментар

Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис

Увійти
avatar
Дієз Алго
02.11.2026, 11:57:53

"чудернацьким створінням, зачудовано дивуючись" - щось трохи забагато чуда, нє? То ви всі ті вправи використовуєте в одному творі?

Показати 3 відповіді

Дієз Алго, Більшості авторів швидше за все будуть шкодити. Мені ні. Я схильний до синтезу різних методів та принципів і здатен зв'язувати в один твір здавалося б непоєднувані речі. Особливість психотипу Дон Кіхота.

Інші блоги
Рубріка "Плітки авторки" в сюжеті "Знайди мене" Xd
Знайди мене Сьогодні розповім про минулу главу, де до Сніжани прийшов колишній)) Не було в мене настільки епічної його появи, як у книзі, але він дійсно приходив, коли я вже була у стосунках із майбутнім чоловіком. Що хотів,
Нова роль
Вітаю моїх читачів! Хто читає мою книгу "Я обираю нас", той вже знає яку нову роль наважилася взяти на себе Ліка. Але Руслан не відпускає її саму, бо надто непередбачуваним і небезпечним може стати її життя через рішення,
Знижка на "Водійку": 21 листопада!
Любі, сьогодні розкішна знижка на розкішну книжку! Ну дуууууже її люблю) Хапайте, поки не згоріла, і читайте запальну емоційну історію про молоду маму двох синочків, яка в пошуках роботи опинилася на подвірʼї чоловіка,
Оновлення + Візуал! Глава 21 Шлюбу без правил
Глава 21 ВЖЕ НА САЙТІ!❤️❤️❤️ Один ковток води, спека, випадковий доторк... і межа між ними розмивається в одну мить. Пристрасть спалахує з новою силою, забираючи залишки здорового глузду. Орест готовий зайти далі, вона
Буктрейлер та інше до Порталу у Жагу
Для «Порталу у Жагу» майже все готово, тож ділюся з вами. Залишилося всього кілька днів на вичитку і редагування. Тож запрошую поки до першої книги циклу про потраплянку до світу (не)книжкових чоловіків «Портал
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше