Щойно минула небезпечна пригода на гірській стежці, всі живі, майже не поранені. Нарешті можна видихнути з полегшенням...

Ага, звісно. Тільки якщо у вашому оточенні немає демона, який вже за секунду доведе вас ледь не до серцевого нападу! А що ще страшніше - люди, які мали б діяти раціонально й обережно, не лише не зупиняють його, а й із радістю приєднуються!

– Мені треба закурити, – нарешті видихнув Дев.

– Потім. Поки тихо – ми спускаємося, – Каель саме закінчував спалювати тіла заражених птахів.

– Та знаю я. Просто факт, – відмахнувся чоловік. – Йдемо.

– Я не можу… – тихенько мовила Аїра.

Тіло тремтіло занадто сильно, щоб навіть звестися. Демон підхопив її на руки тієї ж секунди.

– Жодних проблем.

Всі кивнули.

Дівчина навіть не нарікала. Пригорнулася до нього й заплющила очі. Не встигла навіть видихнути, коли вітер засвистів у вухах із новою силою.

– Що…?

Аїра різко розплющила очі. Хлопець підковзнувся…

– Це навмисне, – мовив із щирим нерозумінням. – Ти ніколи не спускалася з гір ось так?...

– Ні! Нормальні люди…

– Як оці? – кинув погляд назад.

Очисники ковзали по камінню так само. Аїра розкрила рота з невірою.

– Пропаще в тебе було дитинство, – Каель розплився в лукавій усмішці. – Але не хвилюйся: ми всього навчимо.

– Це божевілля!!! – вигукнула, вчепившись у нього з останніх сил.

– Я колись заперечував? – щиро поцікавився.

– У наш час тільки трохи божевільні можуть вижити. Звикай, – докинув Лорен.

– Це заразно, – засміялася Міранда, обганяючи всіх.

– Можеш і далі виправдовуватися, – Дев завів очі під лоба. – Страшні люди – ці вчителі. Особливо ця жінка.

– Страх приваблює найбільше, – демон кинув до нього красномовний погляд.

– Та йди ти… – чоловік вирвався вперед. Ніби це могло сховати почервонілі вуха.

– Вітаю в клубі, – докинули решта, вибухаючи смішками.

А як би ви відреагували на такі екзотичні методи спуску?)

А поки наша Аїра розгублено осягає нову істину про Очисників, поки загін витріщається на демона з його невеличким зізнанням (яким можна дізнатися в розділі 7.1), на горизонті з'являється нова фігура:

Ще хвилин десять йшли вони стежкою, коли попереду побачили низеньку жіночку із світло-русявим волоссям до поясу. Та одразу ж помітила мандрівників, підбігла.

– Деве! – кинулася чоловікові на шию. – Ви запізнилися! Знаєш, як я хвилювалася?!

– Ну вибачай, у нас виникли деякі проблеми в горах, – з ніяковістю мовив він і відсторонив її за плечі. – Це одна з наших інформаторок – Енді, – представив для новеньких. – А це Аїра та Каель. Тимчасово (а може й ні) допомагають нам.

Здається в повітрі запахло любовним трикутником... чи це мені лише здалося?)

Трикутник трикутником, а загін прийшов сюди відпочити перед довгою дорогою. Нумо й ми подивимося, куди привела їх Енді!

Запах квітів наповнив повітря до останку, а це вони ще навіть не увійшли крізь браму. Солодкість відчувалася навіть на язиці. Різнобарвні суцвіття були тут всюди: на підвіконнях містян, прилавках, клумбах, навіть на одязі.

Люди яскраво усміхалися, весело розмовляли одне з одним, розважалися на головній площі під запальну музику… ніби й не існувало ніякої Катастрофи.

Аїра вражено оглядала все це, намагалася осягнути.

– Ви, напевно, здивовані, але тут завжди так, – знизала плечима Енді. – Люди втомилися боятися, тому й проживають кожен день, як востаннє. Вічне свято серед квітів і музики. А ще місцеві страви просто неймовірні! Спробуйте, поки маєте час.

Дев вже хотів щось сказати, та жінка перебила:

– Так, точно. Спершу кімнати. У нас вдосталь місця, тому матимете окремі. Ми навіть ванну приготували. Словом, насолоджуйтеся комфортом!

Групка містян вже підійшли для супроводу гостей.

– Відпочивайте, але пам’ятайте, про що ми домовлялися, – зітхнув Дев, помітивши іскри в очах своїх наймолодших підлеглих.

– Знову ти за своє, Деве, – невдоволено мовила інформаторка. – Дай своїм людям хоч трохи спуску. Правда, дівчатка? Ходімо, покажу ваші кімнати!

– Угу, – близнючки заусміхалися, тягнучи за собою й Ванессу.

А ви б повірили, що все це може існувати серед небезпеки? Чекаю на відповіді в коментарях!

З любов'ю, ваша Анна Пономар ❤️