Коли ти сьогодні тут, а завтра за трьома плато, рубаєш ворога, від якого вчора втікав на тому березі річки - хочеться мати надійну опору та підтримку. Тим більш, що безкрайній степ - твоя домівка, а весь крам маєш носити з собою. А ще треба завжди мати шмат в'яленого м'яса - для підтримки сил. Зброю. Башлик та шолом. Ну і різні дрібниці - чашку, кольчугу, пояс і таке інше.

Ти скіф. Ти не маєш постійної домівки, але маєш кучу всього, що допомагає тобі вижити. І найбільший помічник - кінь.

Твій кінь це:

- транспорт - швидкий та сильний;

- холодильник - саме кінським потом в'ялиться м'ясо, прив'язане до боків, і ніколи не пропаде, і ніяка чирва його не сточить;

- зброєносець - ти володієш всіма видами холодної зброї, але в моменті можеш використовувати тільки щось одне, іншим опікується він - кнь;

- вчитель - коли тобі виповнилось п'ять, батько посадив верхи і вдарив коня, аби той біг. Та тварина розуміла, що наїздник недосвідчений і була обережною;

- радар - інтуїція звіра не раз підказувала небезпеку та рятувала життя.

Та головне, що кінь це твій побратим. Він вислухає, поспівчуає, пустить сльозу, зігріє. 

І ніколи. От просто ніколи. Ніколи не зрадить...

Хвилювання ставало важчим, небезпека – гострішою. Усе! Чекати більше не можна! Сірий ткнув гарячим носом сплячому під бік.

Сай розплющив очі – готовий діяти миттєво, наче й не спав. Сірий стояв над ним, рвучко мотав головою, а передню ногу зігнув, аби чоловік міг якнайшвидше скочити коневі на спину. Не розуміючи чому, але й миті не сумніваючись, Сай схопився і, відштовхнувшись від копита, рвучко вихопився коневі на холок. У повстяну рогожу, на якій він щойно спав, із глухим звуком вп’ялися два короткі дротики. Часу роззиратися, аби збагнути, звідки вони з’явилися, не було – Сірий уже ніс його вперед.

Читати "Сірий"