Маленький шматочок із нового розділу, де герої намагаються відпустити минуле, але чи вдасться це їм? І чи згодні ви з тим, що якщо справді кохаєш, то пробачиш все?

Вона моргнула, думаючи, що їй просто привиділось, але ні. Там, де ще зовсім недавно на чорному мармурі було чітко викарбувано «Дарчук Кіра Валеріївна», тепер виднівся зовсім інший напис: «Невідома жінка». І навіть дата смерті була змінена.

Софія відчула, як їй катастрофічно не вистачає повітря. Гарячі сльози миттєво підступили до очей, обпікаючи повіки. Вона закинула голову вгору, вдивляючись у безкрає синє небо, на якому не було жодної хмаринки, намагаючись стримати ридання.

Андрій повільно підійшов до дружини і знову взяв її тремтячі, холодні долоні у свої великі й теплі руки, злегка стискаючи, повертаючи її до реальності.

— Колись я поховав тут своє серце, — охриплим від емоцій голосом почав чоловік, дивлячись їй прямо в очі. — І всі ці роки думав, що живу, не усвідомлюючи, що припускаюся найбільшої й найстрашнішої помилки у своєму житті. Адже жодна чужа жінка ніколи не була і не буде матір'ю моєї донечки, окрім тебе, Софіє.

Софія вражено дивилася на чоловіка крізь пелену сліз, які безупинно котилися по її щоках. Андрій повільно підняв праву руку і кінчиками пальців обережно торкнувся її обличчя, дбайливо стираючи вологі доріжки.

— Бо справжня мати зробить неможливе, аби вберегти життя своїй дитині, — тихо продовжив він. — Ти вчинила саме так. Ти відмовилась від найдорожчого, щоб уберегти не тільки Солю, але й мене. Тільки для того, щоб я нарешті дізнався про це, знадобилося двадцять довгих років. Двадцять років, які я прожив у повній темряві, без твого кохання і твоєї посмішки, але я більше так не хочу. І не можу…

— Не треба… — ледь чутно попросила Софія.

Кожне його слово віддавалося в її душі гострим болем. Вона стільки років чекала на це зізнання! Стільки разів прокручувала цю сцену в мріях, але зараз ці слова виявилися занадто важким тягарем.

— Я не хочу більше жити так, як жив раніше, Софіє, — в його погляді було стільки благання, скільки вона не бачила за все життя.