Є таки книги, після прочитання котрих в голові стає порожньо, як в осінньому лісі. Саме таку книгу авторки 

Яніни Фенікс https://booknet.ua/yanna-fenks-u11345826  яка має назву "Коли вже все догоріло" https://booknet.ua/book/koli-vzhe-vse-dogorlo-b441543 я вибрала прочитати наступною.

Можна сказати, що це книга про пожежників, але це буде не вірно. Книга про людське життя. Про його крихкість. І про стихію вогню, яка за лічені хвилини може знищити те, що здавалося, буде завжди. Вогонь тут виступає, як руйнівна сила, і одночано як зброя долі. 

Не можна переписати минуле. Але людина, яка в одну мить втратила все, що цінувала в цьому світі, намагається це зробити. Знов та знов. Руйнуючи вже інші долі, та продовжуючи цей марафон ненависті. І зупинитися не може, тому що тоді все, що вона робила, в мить стане марним.

Але Макар, який присвятив половину свого життя гасінню пожеж, і його молоді помічники Емілія та Ян, все ж таки намагаються знайти ту заблукалу душу, яка не знаходить спокою у цьому світі. Блукаючи лабіринтами післяпожежних згарищ вони шукають докази, закономірності, співпадіння. Люди, які поруч з ними - також різні. Дехто щиро допомагає, хтось шукає власну вигоду, або навіть ховає секрети з минулого. Левко та Аліса, Влада та Сашко, Зеновій та Вуглик. Калейдоскоп людей, доль, шляхів. 

Як будь-який гарний детектив, ця книга відкриває, нарешті, всі секрети допитливому читачу, якщо раптом він не зробив цього сам. Але не дає відповіді на інші запитання. Чому так влаштований світ? Навіщо люди ранять інших людей поруч, коли їм боляче, замість того, щоб звернутися по допомогу? І головне - як жити, коли від минулого життя залишилось лише чорне згарище?

Можливо, ви знайдете відповіді у цій книзі. А якщо ні - за окном вирує життя. Яке рано чи пізно викладе  на стіл всі карти разом з відповідями.