Я знову повертаюся до вас у блозі. Хочу дізнатися про те, хто і як подолав страх перед чистим аркушем. Чи чекаєте від мене нових історій? Якщо так, то напишіть в коментарях слова підтримки. Для мене зараз це дуже важливо.
Я пишу тоді, коли приходить натхнення. Поки ще не знаю такого відчуття, як боятися чистого листа.Скоріше всього, не задумувалася над цим. Приходять думки - сідаю і записую, а якщо немає, то значить так треба. Це ж не конвейер і не змагання з самим собою. Обов'язково пишить, радуйте в першу чергу себе! Ні на кого не обертайтеся. Ви -супер!
У мене ніколи не було страху перед чистим аркушем, чого й вам бажаю! Пишіть собі на втіху, коли хочеться. Якщо відчуваєте, що потрібно відпочити, — відпочивайте. А потім обов’язково прийде творчий порив, і ви вже не питатимете ні в кого, чи варто писати, — просто писатимете, бо душа цього проситиме. А щодо нових історій — якщо вони народжуються у вашій душі, то неодмінно знайдуть свого читача!
Бажаю вам легкого пера та невичерпного творчого натхнення!
Завжди мріяла написати шось своє. Але завжди боялась що хтось засудить. Були якось спроби в підлітковому віці але книгу не закінчила( бажаю вам удачі і натхнення
Не знаю як у вас, та у мене шалено гарний настрій дорогі читачі)) Тому що я сьогодні перечитувала свою книгу))) >>>>>>Вибір Місандеї <<<<<< Це моя перша дитинка, та вона має безліч цікавих
Моя за контрактом — Люба, ти ще довго? — я заглянув до кімнати, спершись плечем об одвірок. — Ще хвилинку, не можу знайти сережку. Я підійшов до Лії й обійняв її за талію, притягуючи ближче. Нахилився до шиї й
Нещодавно в коментарях виникла цікава дискусія щодо фраз і деталей у тексті моєї книги. Одне з питань: «Як земля взагалі може пахнути кінським потом?» Здається, ніби для цього коня треба «загнати насмерть», щоб
Привітики ⭐ Поговорімо про тропи в історіях. Так вже ведеться, що для кожного жанру є мало не обов'язкові тропи, без яких книга ніби неповноцінна. І ми часто піддаємося цій легкій хімії – і кидаємо в сюжет побільше
Гординський. Принцеса на випробувальний термін - Нічого. Але я хотіла його поцілувати, а він.... - я не хотіла повторювати його слова. - Ясно. Дуже вже в нього все гладко. Не захоче відмовлятися від усього. - Я розумію.
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
3 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ пишу тоді, коли приходить натхнення. Поки ще не знаю такого відчуття, як боятися чистого листа.Скоріше всього, не задумувалася над цим. Приходять думки - сідаю і записую, а якщо немає, то значить так треба. Це ж не конвейер і не змагання з самим собою. Обов'язково пишить, радуйте в першу чергу себе! Ні на кого не обертайтеся. Ви -супер!
Марта Терен, Дякую за підтримку ♥️
У мене ніколи не було страху перед чистим аркушем, чого й вам бажаю! Пишіть собі на втіху, коли хочеться. Якщо відчуваєте, що потрібно відпочити, — відпочивайте. А потім обов’язково прийде творчий порив, і ви вже не питатимете ні в кого, чи варто писати, — просто писатимете, бо душа цього проситиме. А щодо нових історій — якщо вони народжуються у вашій душі, то неодмінно знайдуть свого читача!
Бажаю вам легкого пера та невичерпного творчого натхнення!
Наталя Дотепчук, Дякую за підтримку ♥️
Завжди мріяла написати шось своє. Але завжди боялась що хтось засудить. Були якось спроби в підлітковому віці але книгу не закінчила( бажаю вам удачі і натхнення
Софія Вейл, Дякую за підтримку ♥️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати