Я люблю писати розгорнуто. Люблю побутові сцени, маленькі деталі, звичайні розмови, моменти, у яких начебто не відбувається нічого великого, але через них поступово відкриваються люди, стосунки й сам світ. Власне, мої книги значною мірою на цьому й побудовані.
Але останнім часом я все частіше думаю про інше: де проходить межа між деталлю, яка занурює в історію, і деталлю, без якої читач уже нічого не втратить?
Як зрозуміти, що сцені вже достатньо?
Коли перечитуєш власний текст, дуже складно відрізнити те, що справді потрібне історії, від того, що просто шкода викреслити, бо тобі самому подобається цей шматок. І ще складніше — наважитися видалити цілий абзац, сцену, а іноді й кілька сторінок, над якими вже працював.
Тому мені справді цікаво почути чужий досвід.
Як ви редагуєте такі сцени? За яким принципом вирішуєте: це залишаємо, а це вже зайве?
Чи ставите собі якісь конкретні запитання під час перечитування?
Чи це відчуття приходить тільки з досвідом?
І особливо цікава думка тих, хто теж любить неспішні, побутові історії: як ви знаходите свою межу між атмосферою і перевантаженням?
Буду дуже вдячна порадам!
7 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиТеж цікаво) Послухаю)
Анастасія Пармська, ❤️❤️❤️
Я думаю все ж, що у кожного свій стиль) Хтось приділяє увагу більше описам, побуту і тд, хтось конкретно більше діалоги,емоції. Проте не думаю , що варто відмовлятися від чогось і прагнути міняти. А варто писати,як Ви бачите) Проте одне дійсно важливе - рухати сюжет...
Ірена Дюк, Дякую! Саме цього балансу я й намагаюся навчитися — не відмовлятися від того, що люблю в тексті, але й не дозволяти цьому гальмувати історію.
Я пишу розгорнуто,через що читачі жаліються,що не можуть запам'ятати всіх героїв.Тоді я створив книгу"навігатор по циклу",не знаю,допоможе він вам чи ні
Пацюк Червоній, Дякую! Цікаве рішення — я навіть не думала про окремий навігатор. У мене поки що не так багато героїв, щоб читачі губилися саме в них, але на майбутнє ідею точно запам’ятаю. Обов’язково гляну ваш навігатор — впевнена, що знайду там щось корисне й для себе.
Побут, звички, а надто думки героя під час виконання навіть рутинних справ — можуть розкрити його значно ліпше за великі діалоги, і дати читачу розуміння, хто наразі перед ним. За умови, звісно, що автор і сам прагне у такий спосіб дати герою більше рис, а не просто опис вечері/сновидінь/прогулянки.
Ми часто забуваємо про те, що нас оточують різні люди, самі ми відрізняємось одне від одного, а це значить, що й пише кожен автор по-своєму, і кожен читач сприймає прочитане теж, по-своєму. Завжди будуть поціновувачі атмосферних, розлогих творів, що захоплюють, так само будуть і прихильники короткої прози, що економить ресурс на заглибленні, даючи натомість читачу швидкі, проте яскраві емоції.
Як на мене, найважливіше для автора не втратити себе і власний голос. Хай він відмінний від того, що популярне чи було прочитане самим автором раніше, але він належить йому. Тож, найкраще що може зробити автор із тим голосом: тренувати, відточувати його, але не втрачати те, що робить його особливим, хто б і як не прагнув загнати всіх під один стандарт.
Натхнення та наснаги усім!❤️
Кайла Броді-Тернер, Дякую вам. Мені дуже сподобалася думка про те, що немає одного правильного темпу чи способу писати. Мабуть, інколи я занадто багато дивлюся на те, як побудовані інші тексти, і починаю сумніватися у власному ритмі. А насправді важливо не підганяти себе під чужу манеру, а навчитися краще працювати саме зі своєю.
“Художня деталь — це виразна, яскрава подробиця тексту (елемент портрета, пейзажу, інтер'єру, промови чи речі), з допомогою якої автор розкриває характер героя, передає прихований зміст чи створює атмосферу твору”.
Але “деталей” має бути небагато, бо інакше вона перестає бути деталлю, адже створюється “детальний” хаос.
Треба враховувати, що на “дозволену кількість деталей” впливає жанр книги, темпоритм поточної сцени та інші речі.
Під час редагування я видаляю все, що тільки можна, якомога більше. Провідний принцип є таким: чи постраждає сцена, якщо викинути ось цей абзац/рядок/речення? Якщо моя відповідь “ні”, то видаляю нещадно, хоч скільки часу я би первісно не витратив на складання. Буває, що викреслюю навіть цілковито сценами/епізодами.
З мого боку це є повагою до читача, що я не пхаю йому до розуму те, без чого вельми можна обійтися. Насамперед, читача треба поважати, як на мене, і не засмічувати його мозок.
У підсумку, десь 25-40 відсотків чернетки видаляється, але фінальний текст від цього лише покращується.
Сергій Ляховський, Дякую, оце дуже практичний орієнтир. Особливо питання: «Чи постраждає сцена, якщо це прибрати?» Думаю, саме такого простого критерію мені й бракувало. Бо я легко можу пояснити собі, навіщо потрібна майже кожна деталь, особливо якщо люблю саму сцену. А от перевірити її через втрату — чи справді щось зміниться без цього абзацу — вже набагато чесніше.
25–40% чернетки звучить для мене трохи страшно, але, мабуть, до такої безжальності теж треба дорости.
Ще раз дуже дякую за таке гарне пояснення!
Я автор з трохи протилежною методою - більше люблю розвивати сюжет, ніж придумувати подробиці побуту, от якраз деталі я нарощую після того, як записую події. Тому моя думка - деталь саме повинна давати відповідь на питання чому так/куди персонаж після цього просунувся. Наприклад природа у фентезійному всесвіті - якщо вона саме така, як це відобразилось на звичаях, ментальності, тривалості життя і т.д.
Вень Чжулун, Ооо,саме побутові сцени у вашому циклі про Наполеона мені подобаються найбільше!
Як на мене як мене вчили. Кожна сцена , репліка має рухати сюжет. Або розвивати персонаж, показувати його. А не сів поїв проспав
Марко Левчук, Дякую за вашу відповідь. Я це розумію, але ж ми всі живемо в побуті, і він значною мірою формує наш світ. Через повсякденні речі, звички й маленькі дії теж можна дуже багато розповісти про людину — про її характер, стосунки з іншими, те, що для неї важливо.
Мабуть, для мене питання саме в тому, як знайти межу між побутовою сценою, яка розкриває героя, і моментом, коли деталей уже стає забагато.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати