А коли автор перестає бути початківцем?☺️✍
А після скількох написаних книг ви перестали вважати себе початківцями?
Останнім часом я все частіше думаю про це. Я сама поки що вважаю себе авторкою-початківицею. Ще багато вчуся, помиляюся, набиваю власні ґулі, шукаю свій стиль і потроху починаю краще розуміти, які історії хочу писати.
Але водночас це вже не перша моя книга, з’являються свої читачі, улюблені прийоми, певний досвід — і тому я задумалася: а де взагалі проходить та межа між «я тільки починаю» і «я вже не початківець»?
І мені стало цікаво...у вас був якийсь момент, коли ви відчули —
«Все, здається, я вже не початківець»?
Після другої книги? П’ятої? Десятої?
Чи, може, це взагалі не про кількість, а про той момент, коли починаєш трохи більше довіряти собі, своїм героям і власному голосу?
Поділіться своїми думками❤️
Мені справді дуже цікаво почитати, як це відчувалося у вас.
До зустрічі між рядками.✨
21 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧесно, взагалі не знаю) Не люблю називати себе автором, частіше вживаю "Я пишу". "Автор" для мене термін більше юридичний, сприймається трохи як від третього обличчя, а початківця окремо не виділяю. Хтось пише ліпше, хтось гірше, але це суб'єктивізм
Поліна Ташань, Розумію Вас ❤️ Мені сподобалося формулювання «я пишу» — у ньому справді менше ярликів і більше самого процесу. А поділ на початківців і досвідчених, мабуть, завжди буде дуже умовним, бо кожен і пише, і росте по-своєму.
Дякую за такий теплий та глибокий допис!
Мені здається, що позиція «початківця» — це взагалі не про відсутність досвіду, а про живий азарт і готовність експериментувати. З кожною новою книгою, локацією чи жанровим прийомом ми все одно виходимо на «чистий аркуш» і знову стаємо першопрохідцями.
Зараз я якраз пробую для себе елементи нового жанру в одній із глав — і знову відчуваю це знайоме хвилювання й драйв, як уперше! Тож, мабуть, бути «вічним новачком» у найкращому розумінні цього слова — це велика авторська суперсила, яка не дає згаснути натхненню.
Зодча Тіней, Справді, коли не зникає цікавість до нового, бажання експериментувати й пробувати себе в інших жанрах чи прийомах, творчість залишається живою. Мабуть, у цьому й є найкраща сторона «початківства» — не втрачати азарту й відчуття відкриття.
Дякую, що поділилися своєїми думками❤️
Вітаю) А я не ставлю собі таких запитань. Пишу. Мені здається, що письменництво, як і інші професії, вимагає професіоналізму. Мені колись так і сказали: "Ви прекрасно володієте словом". А далі мусило б прозвучати, але ви не письменник. І шо? Я перестала писати? Ні. Ви ж працювали у школі, то знаєте. Якщо хоч один учень адекватний, є сенс готуватися на повну. Та і в принципі, все треба робити на повну. Адекватні підтягнуться. Гадаю, тут усі пишуть на всю міру своїх сил. І початківці, і досвідчені. А щодо межі, то це як у Матриці - її немає. Є цільний автор.
Ольга Инка, Дуже сподобалося Ваше формулювання про «цільного автора». Воно справді ніби знімає потребу шукати ту умовну межу між початківцем і досвідченим. Бо можна ще багато чого вчитися, помилятися, рости — і водночас уже бути автором, який серйозно ставиться до своєї роботи. І так, мабуть, найважливіше — просто продовжувати писати й робити це на повну.
Дякую, що поділилися своєїми думками❤️
Які правильні й глибокі думки! Останнім часом теж часто замислююся над цим. Наразі я сама щиро вважаю себе авторкою-початківцем. За плечима вже не перша книга, з'являються свої неймовірні читачі, але кожне нове оповідання чи роман — це для мене знову чистий аркуш, де я вчуся, помиляюся й набиваю власні ґулі. Мені здається, до справжнього профі мені ще вчитися й вчитися. Напевно, ця межа дійсно не в кількості томиків на полиці, а саме в моменті, коли ти починаєш трохи більше довіряти своєму внутрішньому голосу і своїм героям. Творчого натхнення вам! Дякую за такий відвертий пост, дуже відгукнулося! ❤️
Талія Верес, ❤️❤️❤️
Я пишу 11 років і досі вважаю новачком
Талія Верес, ❤️❤️❤️
А мені цікаво, звідки взагалі взялося це поняття — «автор-початківець»? Адже якщо ти написав книгу, ти вже автор. Неважливо, перша це твоя книга чи десята, видана вона чи ще чекає на свого читача. Так, можна бути початківцем у майстерності, досвіді, пошуку власного стилю. Але хіба це робить тебе менш автором? Це як із художником: він може ще вчитися, шукати себе, не мати виставок і визнання, але ж від цього не перестає бути художником. Можливо, ми просто плутаємо шлях, який ще проходимо, із правом називати себе тими, ким уже стали.
Арі Шейд, Цікава думка, і вона мене дуже-дуже зачепила ))
Можливо, ми й справді іноді плутаємо саме авторство зі ступенем майстерності. Книгу ти вже написав...отже, автор. А от досвід, стиль, упевненість і професійність приходять поступово. Дуже до душі Ваше формулювання про те, що шлях ще триває, але це не скасовує того, ким ти вже став.❤️
Для мене критерій переходу з починаючого автора в професіонали дуже чіткий: коли творчість стає роботою і починає приносити постійний дохід. До цього моменту, якими б геніальними не були тексти, це радше хобі чи розвага
Магістр Анімарум, Тоді Рекс Стаут був автором-початківцем
Мені здається, що це ніяк не залежить від кількості написаних книг, а більше від внутрішнього сприйняття. Бо кожен для себе ставить якусь мету: якась кількість підписників, лайків на книжку, кількість доданих у бібліотеку або проданих книг і т.д. Дивишся на результат зараз і ще місяць тому... що змінилось? Чи достатньо цього для того, щоб вважати себе більш досвідченим автором?
Аніта Кім, Дуже влучно ❤️ Мені теж здається, що цифри самі по собі ще не дають відчуття досвіду. Сьогодні може бути більше читачів і продажів, завтра менше, а внутрішнє відчуття себе як автора змінюється зовсім інакше. Напевно, важливіше те, як ти вже працюєш із текстом, наскільки розумієш себе й довіряєш власному голосу.
Не знаю де межа і насправді, не задумувалася над цим питанням.
Думаю це більше залежить від автора/-ки, і їхнього сприйняття
Mary Grant, Так, погоджуюся ❤️ Мені теж здається, що тут немає якоїсь чіткої межі чи правильної кількості книг. Напевно, кожен автор сам у якийсь момент відчуває, що вже перестав бути початківцем або навпаки, ще довго так себе сприймає.
ніколи над цим не задумувалася, бо пишу виключно як хобі. І кожна книга під настрій. Ну звісно, я люблю романтичні лінії і трохи екшену, але загалом все інше залежить від настрою. В мене помилка на помилці, маю на увазі сюжетні. Не намагаюся стати якимось досвідченим видатним автором
Агнія Бурне, Розумію Вас)) І мені подобається цей підхід — писати насамперед тому, що хочеться, а не тому, що треба відповідати якомусь «рівню автора». Помилки в сюжетах теж, мабуть, частина шляху...з кожною історією їх помічаєш трохи раніше й уже знаєш, як із ними працювати.
Дякую, що поділилися своєїми думками❤️
Дуже філософський і глибокий зміст в вашому блозі! Я звісно недавно почала писати, але мені здається що все життя навчаєшся, тому для того щоб перестати бути початківцем треба пройти довгий шлях ❤️
Талія Верес, ❤️❤️❤️
Досвід приходить, але все одно кожна книга це як черговий початок)) Абсолютно такі ж емоції, як раніше, тільки ще є розуміння де все може піти зовсім не так))
Лада Астра, Дуже влучно сказано ❤️ Мені теж подобається думка, що кожна нова книга — це ніби новий старт, тільки вже з більшим досвідом за плечима. Емоції залишаються ті самі, але ти вже трохи краще розумієш себе, текст і власних героїв))
Пишу шосту книгу, і ще вважаю себе початківцем) Бо пишу книги трохи більше року, і ще є куди рости)
Анна Малина, О, шоста книга — це вже серйозний шлях! І дуже подобається Ваше «ще є куди рости». Мабуть, саме бажання вчитися й розвиватися й не дає нам остаточно попрощатися зі словом «початківець».
Дякую, що поділилися своєїми думками❤️
я автор початківець, книги - моє хоббі, але останнім часом думаю не про те, коли перестану себе таким вважати, а про те, щоб змінити хоббі)
іноді здається: ну все, мене так мало читають, напевно мої книги нецікаві, навіщо писати?
цікаво, ще у когось було таке песимістичне бачення?
P.S. сорі, що комент трохи не в тему ❤️
Талія Верес, ❤️❤️❤️
Я ще й досі так вважаю. Бо я ще вчуся на помилках своїх та колег. Я всього лиш трохи більше року, як автор. Мабуть, коли я відчую, що це не так тоді. Писати, що автор початківець в соціальних мережах трохи ніяково ,бо виникає думка який ти автор початків.
Крісті Ко, так, розумію Вас ❤️
Мені теж здається, що це дуже внутрішнє відчуття, а не якась конкретна кількість років чи книг. І про слово «початківець» у соцмережах цікава думка...воно справді ніби одразу задає певне сприйняття автора.
Дякую, що поділилися своєїми думками❤️
Коментар видалено
Да бог його знає скільки ахахахахаха, я мабуть теж, вічно вчуся чомусь новому
Уляна Саммерс, Оце «Бог його знає скільки» мені дуже відгукнулося)) Мабуть, ми просто в якийсь момент перестаємо рахувати книги й починаємо рахувати, скільки ще всього хочеться навчитися. І це, напевно, хороший знак ❤️
Я теж, як автор-початківець думаю про це) Тож цікаво буде почитати , що пишуть у блозі)
Ірена Дюк, тоді будемо разом читати відповіді інших)) Мені теж дуже цікаво, де для кожного проходить ця межа між «початківцем» і вже більш упевненим автором ❤️
Класне дуже питання ✨
Знаєте, а може, це приходить тоді, коли за плечима вже з десяток книг і кожну наступну писати вже не так просто? Бо це вже було, бо про це вже написано (тобою ж!), бо твоє розуміння тексту сягнуло неба, а майстерність плететься, мов слимак))
Ти знаєш, яким має бути текст; розумієш, що з текстом не так, але фізично поки не встигаєш видати те бажане бачення з голови)
Може, це якийсь такий переломний момент, коли ти вже точно не початківець, але попереду ще шлях такого собі огранювання навику))
Мені в свій час дуже сподобалися слова, що писати це як тренувати м'язи. Паузи окей, навіть потрібні, це відновлення. Але довгі перерви – недопустимі) Цей навик береться практикою ✨
Катерина Овчаренко, дуже сподобалося Ваше порівняння письма з тренуванням м’язів))
Думаю, у цьому справді багато правди...і мабуть, той момент, коли задум у голові все частіше починає збігатися з тим, що виходить на сторінці, і є одним із важливих переходів.
Дякую, що поділилися своїми думками ❤️
Десь зустрічала допис, що деякі автори і після 10 років в письмі вважають себе початківцями. І там було цікаве зауваження - що якщо автор продає свої книги - то він вже не початківець і не аматор. Можливо не надто точно передала думку, але думаю Ви мене зрозумієте.
Ксенія Терещенко, ❤️❤️❤️
Я тут підслухаю, мені теж цікаво;))
Вікторія Алфер, от і я вирішила почути досвід інших))
Бо питання, як виявилося, зовсім не таке просте ❤️
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати